На початку цього року в Брюховичах на вул. Лікарській, 12 забудовник зрізав десятки дерев, хоча отримав дозвіл лише на два. Там запланований новий житловий комплекс “Під зорями”, який зводять на комунальній землі. Нині в міськраді сподіваються на те, що компанія сплатить штраф та надалі схожа ситуація не повториться. Але це не перший такий випадок у Львівській громаді. Чому так відбувається, як забудовники користуються недосконалостями українського законодавства та які зміни потрібні в цьому секторі, аби покращити загальну тенденцію зі збереженням дерев, URBIS AIR розпитав у в. о. керівниці управління екології та природних ресурсів ЛМР Галини Микітчак.

Що трапилось у Брюховичах 

“Ми на цій ділянці були тоді, коли давали дозвіл технічного обстеження зелених насаджень, – розповідає Галина Микітчак. – У Львові є така практика: перш ніж дати дозвіл на порушення благоустрою, ми складаємо акт технічного обстеження зелених насаджень на певній ділянці. Власне коли такий акт був потрібен, ми виходили на ділянку. Ми знали, що там є, які межі ділянки і які потреби в забудовника. Дозвіл видали на першу чергу для видалення двох дерев”.

Забудовник, а йдеться про компанію “Квітка”, мав сплатити відновну вартість за ці два фруктові дерева. Зі слів посадовиці, вони невеликі, тому і сума незначна. Усі інші дозволи, що стосуються самого будівництва, у нього є, їх видали в Києві. Також компанія має містобудівні умови та обмеження, які надала ще Брюховицька селищна рада. Ділянку, де ведуться роботи, орендує ТзОВ “Інтерміськбуд”, і дозвіл на оренду фірмі теж погодили за часів селищної ради. 

Згодом до управління екології надійшли звернення від мешканців про незаконне видалення зелених насаджень. 

“Перше, що почули, – на ділянці активно різали бензопили. Недовго ми йшли на звук. І тут, як каже карний кодекс, всіх впіймали на гарячому. Частина робітників різала сосни та граби. Діаметром понад 60 см. Поруч – на купі розкрижовані дерева. А також – багаття! Так замітали сліди…” – тоді повідомив заступник міського голови з питань містобудування Любомир Зубач.

Тоді ж КП “Адміністративно-технічне управління” склало на забудовника декілька протоколів. Перший стосувався трьох дубів, що були видалені, другий – 69 зрізів – це понад двадцять дерев меншого розміру, а третій – ще 37 зрізів. Загалом вирізали більш ніж 50 дерев, сума трьох штрафів становить орієнтовно 245 тисяч гривень. У АТУ зазначили, що за своєї практики вперше стикаються з такими об’ємами зрізаних дерев, частина яких могла навпаки стати окрасою ландшафту майбутнього житлового комплексу. 

“Ми рухалися згідно з процедурою, забудовник сплатив відновну вартість, а потім сталося це непорозуміння. Зрізали насадження досить низько та присипали землею, але ми знайшли ті пеньки та порахували. Станом на зараз протоколи вже розглянула адміністративна комісія  при районній адміністрації, і ми скерували претензії для оплати штрафів. Чекаємо оплати і наскільки знаємо, забудовник готовий сплатити штрафи та надалі рухатися за процедурою”, – пояснює Галина Микітчак.

Про недосконалості в законодавстві

У серпні 2019 року в постанову “Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах” внесли деякі зміни, що, зазначає посадовиця, є доволі неоднозначними. Саме через це, на її думку, можуть виникати подібні ситуації.

“Мовиться спершу про те, якщо є дозвіл на виконання будівельних робіт, то інших документів не потрібно. Але відповідно до пункту шостого тієї ж постанови (“сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі…”), не передбачено, що, коли відбувається будівництво на комунальній землі за приватні кошти, то забудовник звільняється від цієї сплати. Тільки трактуючи цей пункт, можемо сказати, що забудовникам необхідно отримати всі документи – акт, ордер, сплатити відновну вартість і аж тоді підходити до видалення. Так, приклад у Брюховичах – поганий, але ми сподіваємося, що забудовник надалі буде правильно трактувати постанову.  На жаль, недосконалості в законодавстві і зумовлюють такі ситуації”, – додає в.о. керівниці управління екології. 

Управління також буде рекомендувати висадити зелені насадження на цій ділянці, але чи вдасться їх компенсувати такою ж кількість, сказати складно. І це теж проблема законодавства, що не регламентує обов’язкову компенсаційну висадку. 

“Ми не можемо цього проконтролювати, не можемо зобов’язати, а лише рекомендуємо. У своїх актах на видалення просимо висадити певну кількість дерев, кущів тощо і навіть можемо підказати види, проконсультувати про порядок. Та поки це не буде чітко прописано в містобудівному законодавстві, забудовники не матимуть обов’язків висаджувати. Саме тому ми бачимо біля багатоквартирних будинків, під які колись треба було видаляти дерева, не надто озеленену територію. Коли висаджують, то це радше щось декоративне, що не забезпечує сповна свою екологічну функцію”, – каже чиновниця. 

Чому сплатити штраф простіше

Те, що буде із зеленими насадженням, продовжує посадовиця, має відображатися ще на етапі проєктування, бо навіть якщо пляма забудови не потрапляє на них, але на ділянці проводять зміни вертикального планування території, то вірогідність, що вони виживуть, мала. Для того, щоби їх зберегти, треба не лише не ставити туди пляму забудови, а  й забезпечити таке живлення, яке насадження мали до. 

“Коли забудовник має намір проводити підготовчі роботи, наприклад, огороджувати ділянку, то він повинен звертатися в управління екології, а ми, в свою чергу, описуємо все, що потрапляє в зону можливого порушення благоустрою, визначаємо відновну вартість. Він бачить відновну вартість і розуміє, які це кошти, підписує та підтверджує, що ці насадження є в нього на ділянці. Що менше він видалить, то менше сплачуватие. Якщо ж не дотримується процедури, самовільно зрізає дерева, то буде змушений сплатити штрафи”, – додає вона.

І тут ще одна прогалина в законодавстві. Такси для нарахування штрафів в Україні давно не змінювались, і вони значно менші, ніж відновна вартість зелених насаджень. У такий спосіб забудовники хочуть уникнути відновної вартості і їм простіше заплатити штраф. Але мова не лише про гроші. Це і репутаційні втрати.

“На щастя, саме таких випадків у місті небагато. Це завдяки департаменту архітектури, який наголошує на цьому під час видачі містобудівних умов та обмежень, а також проєктантам, що розуміють потребу озеленення”, – зазначає Галина Микітчак.

Отже, якщо на комунальній землі, де заплановане будівництво, є зелені насадження, то забудовник мусить погодити зрізку в управлінні екології та природних ресурсів ЛМР. Тільки коли ділянка – приватна, цього можна не робити. Попри це, у Львові існує практика, коли звертаються за дозволами на порушення благоустрою навіть для приватних ділянок. 

“Оскільки обгородження встановлюють на межі приватної та комунальної земель, ми в такому випадку зазначаємо, що на комунальній ділянці насадження відсутні, а на приватній вони є, і, відповідно до закону “Про благоустрій населених пунктів”, просимо максимально їх зберегти. На приватній ділянці їх можуть зрізати на власний розсуд, однак на комунальній і, що важливо, на праві постійного користування – зобов’язані погоджувати з нами, сплачувати відновну вартість і після того отримати дозвіл на видалення”, – зауважує чиновниця.  

“Без надії сподіваюсь…”

“Що стосується питань озеленення, збереження зелених насаджень, благоустрою, на жаль, наразі нема жодних змін. Більшість документів застарілі, не ефективні, потребують оновлення”, – Галина Микітчак каже, що управління екології та природних ресурсів ЛМР неодноразово подавало інформацію щодо потреб внести зміни до законодавства в частині збереження озеленення та сподівається, що в цьому секторі теж будуть оновлення. Приміром, як у питаннях управління відходами, де відбувається імплементація українського законодавства до європейського зразка. Та наразі щодо озеленення – без істотних успіхів.

До теми: