У Львові на вулиці Шевченка відремонтували підпірну стіну і при цьому таки зберегли дерево, що росло тут роками.

Ремонтні роботи на цій вулиці тривали понад три роки і відбувалися в кілька етапів. Під час реконструкції вулицю перепланували, повністю замінили покриття та інженерні комунікації. Більшість дерев, які тут росли, на жаль, зрізали. Мова загалом про понад 100 дерев. Тоді керівництво “Львівавтодору” запевняло, що на вулиці Шевченка натомість висадять нові дерева та кущі.

Дійсно, якась частина нових саджанців на вулиці таки з’явилася. Та, на жаль, дерева не можуть рости з тією швидкістю, з якою їх зрубують. Щоб молоде дерево почало виконувати свої функції, потрібен не один десяток років. Тому долею кожного дорослого дерева, особливо у містах, переймаються небайдужі мешканці та екоактивісти.

Дерево, про яке йдеться, – каштан. Він фактично вріс у підпірну стінку на вулиці Шевченка. Так вони і співіснували роками. Та настав час реконструкції вулиці, на стінку чекала перебудова, а дерево “заважало”.

Уперше про загрозу втратити каштан з Шевченка написала у Фейсбук тодішня очільниця управління екології Олександра Сладкова. Вона просила поради у фахівців, як урятувати стовбур. Бо у висновках проектанта йшлося лише про те, “як дерево руйнує підпірну стінку і про необхідність видалення”.

Та врешті – перемога. Як бачимо (на фото), і стінка відремонтована, і дерево залишилось на місці. Ну можуть же, коли хочуть!

А загалом українським проектантам та забудовникам треба вчитися шанобливого ставлення до зелені. Urbis Air зібрав кілька прикладів з-за кордону, які демонструють цивілізоване ставлення до дерев. На фото – реальні будівлі, під час проектування яких дерева не зрубали, а гармонійно вписали в архітектуру будинку чи ландшафт двору. Надихайтеся!