URBIS AIR продовжує знайомити читачів з найвідомішими у світі архітекторами та урбаністами, які залучені до відбудови України.

Сьогодні розповідаємо про майстра надзвичайної архітектури – японського архітектора Шігеру Бана. Серед його робіт – будинки, церкви і навіть мости (!) з паперу або пластику.

Його стиль впізнають за нестандартними рішеннями в архітектурі та безліччю соціальних проєктів для людей, які з різних причин втратили власне житло. Лауреат найпрестижнішої серед архітекторів премії, яка прирівнюється до Нобелівської – Прітцкерівської. 

У перші місяці війни іменитий японський архітектор зводив тимчасове житло для українських біженців. Нині залучений до створення першого у світі інноваційного центру, який буде у Львові. Нещодавно Шігеру Бан відвідав Lviv Urban Forum, на якому розповів і про свій новий проєкт для українців. Пропонуємо нашим читачам уривки з його промови.

“Архітектор має працювати для людей”

Мені дуже приємно знову приїхати до України. Це друга країна після Руанди, де триває війна і яку я відвідав. Найбільше дивує, як українці намагаються підтримувати звичний спосіб свого життя. Я захоплююся цим.

Попрацювавши тривалий час в архітектурі, я дещо розчарувався. Бо зазвичай архітектор працює на багатих замовників, які мають гроші та владу. Не кажу, що це погано. Але я від цього трохи втомився. Захотів використовувати свої знання та досвід не лише для багатіїв, а й для людей, які з різних причин втратили своє житло, наприклад, через стихійні лиха.

Людей вбиває не землетрус, а будинки під час землетрусу. Якими вони будуть за міцністю – це і наша відповідальність як архітекторів.

Коли я почав працювати з тимчасовим житлом, дізнався, що багато людей страждають від дуже поганих умов проживання у притулках, не мають елементарної приватності. Тож почав через свої проєкти покращувати умови проживання тим людям, які опинилися в критичних умовах. Так я зайнявся швидким створенням тимчасового житла. Така собі надзвичайна архітектура, яка реагує на екстрені ситуації і дозволяє будувати житло у максимально швидкі терміни.

Прихистки для українських біженців та інноваційний проєкт у Львові

Для українських біженців ми з командою побудували в Польщі та Україні тимчасове житло з використанням паперових конструкцій та тканини. Такий підхід до соціального житла вигідний, особливо на тлі здорожчання будівельних матеріалів. На його зведення треба два дні. На підготовку – близько двох тижнів. Це дуже прості рішення, які під силу були навіть студентам. У Польщі вони нам дуже допомогли.

Такі прихистки ми звели у колишньому приміщенні супермаркету та на вокзалі кількох польських міст. У Львові – у спортивних комплексах і навчальних закладах.

Ці прихистки розраховані на кілька днів перебування. Там є туалети, душові, кухні та дитячі ігрові майданчики. Кожна секція призначена для розміщення однієї сім’ї. Вона складається з чотирьох колон та чотирьох балок, а перегородками є рулони з тканини. Матеріали пожертвували польські компанії.  

Маю ще один цікавий проєкт в Україні. Працюю над новим хірургічним корпусом UNBROKEN Ukraine. Це буде спеціальна конструкція, яку адаптують під українські медичні параметри з наземними та підземними поверхами. Цей хірургічний центр має стати першим у світі інноваційним центром

“Замість бетону – дерево та папір”

Так збіглося в часі, що я почав використовувати перероблені матеріали в архітектурі ще до того, як у світі масово заговорили про охорону довкілля та безвідходне виробництво. Будівлі, які я проєктую, міцні та толерантні до оточення. Я завжди зацікавлений в низькій собівартості будівництва та у використанні перероблюваних матеріалів.

Будинок для відпочинку

Це мій будинок для відпочинку – одна з перших постійних будівель з паперової конструкції. Я його звів, щоб отримати дозвіл від уряду на використання паперової стружки як постійного будівельного матеріалу. Збудував давно. Однак не використовую, бо не маю вихідних. 

Пригадую, що спочатку було складно отримати державний дозвіл на використання у своїх проєктах паперу як основної будівельної конструкції. Усі зовнішні внутрішні стіни виготовлені з переробленого паперу та дерева.

Паперовий дім

Ще у 1990-х роках побудував паперовий дім (Paper Log House) для біженців. Моїм будівельним матеріалом були ящики з-під пива та папір. Це дозволило не лише здешевити будівництво, а й значно прискорити його. Я переконався, що цей матеріал дуже міцний. Тестував його у будівельних конструкціях. Нині це мій базовий матеріал. І я все ще винаходжу нові типи паперових структур. Він дуже доступний. Нерідко нам їх передають комерційні компанії безкоштовно.

Маючи справу з папером, ми дотримуємося будівельних норм та працюємо з хорошим інженером-конструктором. Папір обробляємо у такий спосіб, щоб він став вогнетривким і водонепроникним. Для склеювання обираємо найекологічніший клей.

Я зумисно менше використовую бетон, бо його досить важко переробляти. А щодо міцності – то і бетонні конструкції падають, залишаючи після себе гори будівельного сміття. А бамбук та папір – ні.

Серед моїх улюблених будівельних матеріалів, окрім паперу і бамбуку – дерево. Саме з нього зробив у багатоповерховій офісній будівлі всю несучу конструкцію. Дивіться самі.

Кочівний музей

Якось замовник – це відомий художник – попросив мене зробити такий собі мандрівний музей, який би міг подорожувати світом від міста до міста. Ми його назвали кочівним. І використали за основу класичний транспортний контейнер. Спроєктували з картонних труб та стандартних контейнерів.

Він побував у Нью-Йорку, в Санта-Моніці, Мехіко, Токіо. Після виставки музей розібрали. А контейнер і надалі виконував свою основну функцію.

Японський павільйон для міжнародної виставки Expo 2000 (Німеччина) зроблено із картону, який є вторинною сировиною. Каркас приміщення – це сотні спресованих із паперу трубок, які зв’язані канатом. Все це утворило каркас з куполами, який покрили спеціальним водонепроникним японським папером. Через паперову мембрану в приміщення проникає денне світло. Після його закриття павільйон заплановано було переробити на шкільні зошити.

Пішохідний міст із паперу

2007 року ми з командою збудували пішохідний міст із паперу, через річку Гардон, що на півдні Франції. Для паперового мосту використали близько 300 картонних труб. Сходинки зроблено із переробленої паперової та пластмасової сировини. Фундамент – це заповнені піском дерев’яні ящики. До речі, вага такого мосту – 7,5 тонн, він міг витримувати 20 людей одночасно. Міст пропрацював шість тижнів і його демонтували – без відходів.

Важливо, що після демонтажу таких конструкцій мало відходів і сміття.

“Архітекторам дуже поталанило”

Я вважаю, що архітекторам поталанило. Адже ми маємо змогу реалізовувати власні проєкти за чужі гроші. Коли клієнт отримує омріяний будинок – це одна з найщасливіших хвилин у його житті. Тож маємо ще одну перевагу в роботі – працюємо зі щасливими людьми.

Головне фото: ArchDaily. Музей мистецтва в Аспені. Проєкт Шігеру Бана

Читайте також: Прості рішення, які роблять життя у містах комфортним