Як після понад річної паузи у Львові відновлюють балкони та чому майже із сотні заявок лише 10% відповідають вимогам, URBIS AIR розпитав у керівника ЛКП “Бюро спадщини” Павла Богайчика. Також розповідаємо та показуємо балкони у будинках-пам’ятках, де нині вже тривають роботи.

Про найголовніше з Програми

Програма ремонтно-реставраційних робіт балконів будинків-пам’яток культурної спадщини діє у Львові з 2019-го. Тоді прийняли першу її версію, а виконавцем визначили управління охорони історичного середовища ЛМР. Відповідно до умов, власники балконів оплачують 10 тисяч гривень за кожен балкон, еркер чи лоджію, а решту – міська рада за рахунок коштів міського бюджету. Важливо, що це має бути балкон на головному фасаді будинку, який є пам’яткою архітектури. 

Місто – балкони, а мешканці – фасад, або Про культуру співфінансування

До 24 лютого 2022 року вдалося виконати роботи лише в одній локації. Йдеться про будинок на вулиці Стецька, 4 – споруджений за проєктом архітектора Генрика Заремби з барельєфами, виконаними Зигмунтом Курчинським. Будинок внесений до Реєстру пам’яток архітектури місцевого значення.

Тут реставрацію балконів та еркера будинку виконали саме в межах співфінансування з містом, а решта фасаду – на 100% профінансували співвласники будинку. Зокрема, вдалося замінити та влаштувати нове мідне покриття дашків балконів і даху еркера, а також влаштувати нові відливи та крапельники карнизів, тяг та підвіконників.

Коли ж почалась повномасштабна війна, дію Програми призупинили. Станом на той рік було ще кілька проєктно-кошторисних документацій, які згодом передали “Бюро спадщини” для продовження робіт. У 2023 році, коли прийняли нову програму, виконавцем визначили саме ЛКП.

Де ще можна буде знайти історичні відреставровані балкони 

Зокрема, в одній локації нині триває реставрація двох балконів – це будинок на вулиці Миколи Гоголя, 10, що теж внесений до Реєстру пам’яток архітектури місцевого значення. Зведений він 1874 року за проєктом архітектора Емануеля Галля. Від січня 1874 року в ньому мешкав львівський скульптор та педагог італійського походження Леонард Марконі. 

Балкони тут розташовані в крайніх осях, на рівні другого поверху. Під балконами розміщені скульптурні композиції – атланти, що наче кронштейни підтримують їх, і якраз вони є пошкодженими. 

Роботи розпочали у 2023 році та планують завершити до кінця червня 2024-го.

Окрім того, невдовзі планують розпочати роботи у будинках на вулицях Кирила і Мефодія, 29 та Івана Огієнка, 6. У першому балкон має втрачений декоративний кронштейн, а балконна плита перебуває у незадовільному стані.

На балконах другого частково пошкоджене огородження. Усі вони, за словами керівника ЛКП “Бюро спадщини” Павла Богайчика, перебувають у незадовільному стані. Цей будинок теж є пам’яткою архітектури місцевого значення. Наприкінці XIX століття в ньому мешкав будівничий Віктор Шрьодль.

“Стосовно інших обʼєктів – ми спілкуємось із власниками балконів, чи вони готові зараз брати участь в програмі, бо є такі, що з того моменту, наприклад, продали житло, поїхали десь чи їм неактуально це з погляду фінансів. У тому випадку, коли люди готові, коригуємо проєктно-кошторисну документацію та запускаємо в роботу”, – додав посадовець.

Про найпоширеніші помилки мешканців та потребу у згуртованості

Новий набір на участь у програмі співфінансування ремонтно-реставраційних робіт балконів на фасадах у будинках-пам’ятках Львова триває до кінця березня 2024 року. ЛКП “Бюро спадщини” вже отримало орієнтовно дев’яносто звернень, проте умовам програми відповідає лише десять відсотків із них. 

“Важливо, щоби мешканці найперше обговорили питання реставрації між собою, і всі, хто має балкони на головному фасаді будинку, подали одну спільну заявку. Часом буває, що сусіди або не спілкуються, або їхні графіки не збігаються. Однак якщо хтось із мешканців (припустимо, в будинку три балкони, і мешканці двох квартир, яким належать два балкони, готові, а третьої – ні) не хоче долучатися до програми, то має писати відмову. Це розблоковує можливість взяти участь в програмі тим, хто виявив бажання. Також кожен має мати охоронний договір на свою квартиру», – пояснює керівник ЛКП “Бюро спадщини”.

За словами Павла Богайчика, це роблять для того, аби можна було комплексно вирішити питання реставрації балконів та уникнути додаткових витрат. 

“Не може бути так, що одного року в будинку мешканець вирішив відреставрувати один із балконів – подав заявку на участь в програмі, де розробили проєтно-кошторисну документацію, визначили підрядника, провели експертизу, а через рік інші мешканці того ж будинку вирішили долучитися до програми і реставрувати інші балкони. Тоді знову потрібно витрачати кошти на ПКД, експертизу тощо. Щоби не було додаткових витрат, має бути одна заявка і в такому разі реставруватимуть комплексно балкони головного фасаду будинку”, – додав посадовець.

Як перевірити, чи будинок є пам’яткою і що робити, якщо балкон – аварійний, але не на головному фасаді

Якщо ж балкон розташований не на головному фасаді або будинок не є пам’яткою, проте балкон перебуває в аварійному стані, то радять звернутися до районної адміністрації, де нададуть деталі участі у Програмі підтримки співвласників багатоквартирних будинків у невідкладному чи капітальному ремонтах, реконструкції, ремонтно-реставраційних роботах спільного майна у багатоквартирних будинках Львівської громади.

Перевірити, чи належить будинок до памʼяток, можна у цьому переліку. А детальнішу покрокову інструкцію про те, як взяти участь в Програмі, можна знайти за посиланням. 

Головне фото: Urbis Air

Читайте також: