Електросамокати у Львові: про тренди і проблеми
Щойно потепліло, як активізувався рух електросамокатами. У більшості великих міст вони зʼявилися під час пандемії коронавірусу і спершу викликали хвилю обурення серед інших учасників руху. Та попри це, стали ледь не трендом. І, мусимо визнати, електросамокати досі не розгубили своїх прихильників.
А нещодавно львівські соцмережі охопила паніка: мовляв, електросамокати зникли з міських вулиць. Прив’язали це до повідомлення Львівської міської ради про визначення певних місць, де повинен паркуватись цей транспорт. За якийсь час ті ж соцмережі з полегшенням видихнули: самокати повернулись, але начебто меншою кількістю.
Хай там як, але така “паніка” свідчить про одне: електросамокати у Львові прижились, стали потрібним транспортом для львів’ян. Але ж це не скасовує того, що проблем з використанням самокатів є досить. Тож, що нового у правилах користування та з якими проблемами ще варто попрацювати, вирішив зʼясувати URBIS AIR.
Про правила безпеки та правовий статус, або Трохи історії
Електросамокати стали доволі популярними під час карантину, який запровадили в Україні внаслідок пандемії коронавірусу. Тоді міста зменшували кількість громадського транспорту. Зокрема це зробив і Львів. Адже школи перешли на онлайн-навчання, а багато людей почали працювати з дому. Тож закономірно, що мешканці почали шукати альтернативу: пересідати на простий та екологічний варіант – велосипеди, самокати тощо. Ними дістатися куди-будь у місті було легше.
Тільки восени минулого року, відповідно до законодавства, електросамокати, гіроскутери, моноколеса, урешті прирівняли до транспортних засобів. Раніше їхніх власників вважали пішоходами.
А через пів року у Львові погодили Меморандум про співпрацю між містом та операторами послуг прокату електросамокатів. У такий спосіб прагнули підвищити безпеку та комфорт усіх учасників дорожнього руху та покращити культуру використання цього транспорту в місті. Так, швидкість руху електросамокатів зменшили до 20 км/год, а в парках та в пішохідній зоні – до 15 км/год.
У документі також зафіксували і вимоги до технічного стану електросамокатів. Зокрема, їх мали б обладнати активним білим світлом спереду, червоним світлом ззаду та сигналом “СТОП”, світлоповертальними елементами на корпусі. Операторам прокату ж рекомендували встановити унікальний ідентифікаційний номер для кожного самокату та обладнати їх спідометрами. Окрім цього, просили страхувати користувачів на випадок травм. Ця страхівка мала б покрити витрати на медичну допомогу та шкоду, завдану майну третіх осіб, на суму від 100 тис. грн.
До речі, у цьому ж меморандумі у Львові визначили 79 окремих місць для розвантаження та паркування електросамокатів. Утім, їх львівські депутати затвердили на пленарному засіданні лише нещодавно. Йдеться про місця, розташовані переважно у центральній частині Львова, а також у районі приміського та залізничного вокзалів і спорткомплексу СКА. Районні адміністрації ще тільки мають їх ознакувати.
Водночас, за словами керівника департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олега Забарила, операторів прокату електросамокатів – “Е-Вінгс” та “Болт”, що діють у Львові, зобов’язали укладати відповідні договори оренди конструктивних елементів благоустрою з управлінням комунальної власності, щоб ця діяльність оподатковувалась і кошти за оренду місць, які займають самокати, надходили до міського бюджету.
Що кажуть користувачі та в чому особливість руху самокатами
25-річний львівʼянин Богдан пересів на електросамокат майже три роки тому, під час Covid-19. Згодом придбав власний. Із вулиці Мучної на площу Ринок нині він добирається орієнтовно за сім хвилин, що, за його словами, вдвічі чи навіть втричі швидше, аніж трамваєм.
У теплу пору користуються електросамокатами і його колеги – вони працюють у ресторанній галузі й саме в такий спосіб можуть без проблем доїхати додому після 22:00. Щоправда, вартість дорівнює поїздці на таксі.
Мешканка вулиці Стрийської Вікторія вперше проїхалась електросамокатом минулого року. Нині вже активно їздить ним на роботу та в спортзал, планує користуватися аж до жовтня, поки істотно не похолоднішає. Має власні шолом, рукавиці, щоби під час вітру не мерзнути в руки, та інші захисні елементи. Вважає облаштування додаткових пунктів вивантаження самокатів зі спеціальною розміткою і знаками таки доброю ідеєю.
Загалом специфіка руху електросамокатами передбачає вищі вимоги як, приміром, до якості покриття, так і до безбар’єрності. Про це каже голова Асоціації велосипедистів Львова Матвій Шкотняр. На його думку, проблема для Львова полягає у передусім нерозвиненій і незв’язаній на фоні багатьох міст Європи велоінфраструктурі та місцевому “феномені грубої бруківки” на великій кількості магістральних вулиць.
“Те, що такий вид мікромобільності присутній у Львові, є позитивним фактором. Дуже багато моїх знайомих періодично використовують самокати, щоб дістатися в різні точки міста, більшість з них – саме прокатні, хоча дехто пересувається й власними. Попит явно є, особливо в умовах складності проїзду автомобілем через затори та недосконалість громадського транспорту”, – розповідає він у коментарі URBIS AIR.
Оскільки більшість самокатів, які бачимо на вулицях – прокатні, то їхні водії зазвичай не мають серйозного досвіду (на відміну від велосипедистів, що рухаються майже стовідсотково власними велосипедами). Звідси, вважає голова Львівської асоціації велосипедистів, поширені конфлікти з іншими учасниками дорожнього руху. Водночас у Правила дорожнього руху цю категорію транспортних засобів досі не внесли, а отже, поліція не має права застосовувати жодних заходів, наприклад, у разі їзди тротуарами.
“Спостерігаю в суспільстві дещо нездоровий акцент на проблемі саме руху самокатами. Справді, якщо порівняти кількість коментарів до новин чи відео з ДТП, то там, де аварія за участі самоката – дуже багато реакцій, при чому переважна більшість – звинувачення самого водія самоката, незалежно від того – правий він був у цій ситуації чи ні, навіть якщо серйозних наслідків ця ситуація не мала. Водночас до ДТП за участі автомобілів увага значно нижча, хоча наслідки там почасти значно серйозніші, аж до летальних. Але коментарі, як-от “заборонити рух автомобілів” – рідкість. Натомість, коли йдеться про аварію із самокатами, ледь не половина людей так думає”, – зауважує Матвій Шкотняр.
Про причини негативної реакції на самокати
За словами голови Львівської асоціації велосипедистів, є низка факторів:
По-перше, недосконалість інфраструктури. Вона у Львові досі, окрім невеликої кількості нещодавно реконструйованих вулиць, заточена переважно насамперед таки під рух автомобілями й іншим моторизованим транспортом. Через це водіїв самокатів, і дещо меншою мірою велосипедів, поставили в умови, коли вони часто начебто заважають іншим учасникам руху, викликаючи негативні до себе емоції.
По-друге, неосвідченість водіїв, про яку згадували раніше.
По-третє, автомобільний рух – це звичне останню сотню років явище, і більшість людей вже сприймає небезпеку від авто, як належне. А самокати – феномен останніх кількох років. Через це будь-які незручності від них зустрічають вороже.
Четверте. У Львові є доволі серйозна проблема з паркуванням тих самих прокатних самокатів. Частенько, рухаючись велосипедом, можна спостерігати самокат, який залишили поперек велодоріжки чи на тротуарі. Її можна вирішувати, наприклад, через вимогу робити фото самоката після поїздки та штрафами за неправильне паркування. Але з огляду на ситуацію з паркуванням в місті загалом – чи найбільше заважають саме самокати? Відповідь очевидна.
Як усе можна виправити
Самокатні сервіси загалом є позитивним явищем у місті, завдяки ним багато людей регулярно вирішують свої потреби у мобільності. Водночас є питання до якості руху та їхнього паркування.
Попри те, що самокати, а також гіроскутери та моноколеса в Україні прирівняли до транспортних засобів, окремих правил дорожнього руху для, наприклад, водіїв електросамокатів ще немає. Важливо внести до ПДР поняття, визначені у законі про електротранспорт. Вони включають не лише електросамокати, а й інші нові засоби мікромобільності.
Чи не найважливіше, на думку голови Львівської асоціації велосипедистів – розвивати інфраструктуру: велодоріжки, велосмуги, переїзди, безбар’єрність тощо.
“Багато років велоінфраструктура більшістю сприймалася та і зараз сприймається як якась забавка, що має низький пріоритет у виділенні коштів. Хоча вже тоді попереджали, що її відсутність в певний момент може вилізти боком. Із масовою експансією самокатних сервісів, а також служб доставки, настав цей момент. На жаль, останні роки, спершу через коронавірус, зараз – через велику війну, грошей на розвиток майже не виділяють”, – зазначає він.
Окрім цього, Матвій Шкотняр радить краще контролювати паркування електросамокатів з боку прокатних сервісів, а також зауважує, що важливою є освітня складова – знання правил дорожнього руху та принципів руху в місті, що стосується не лише водіїв самокатів, а всіх учасників руху, включно з водіями авто.
У той же час патрульна поліція Львівської області закликає дотримуватися наявних правил дорожнього руху, звертати увагу на дорожні знаки та світлофори. А ще – вдягати шолом та інший захист, користуватися світловідбиваюльними елементами. Чи це повністю виправить ситуацію? Звісно, ні. Але точно буде не зайвим.
До теми: