Наприкінці 2023 року в Україні набули чинності оновлені державні будівельні норми щодо укриттів та інших споруд цивільного захисту населення. Їх застосовують як для об’єктів нового будівництва, так і тих, які реконструюють. За рік до цього у Львові погодили також нові стандарти зведення житла з акцентом саме на облаштування захисних приміщень, але вони тоді мали лише рекомендаційний характер. Як за цей час змінилися підходи до будівництва, чи може паркінг досі слугувати укриттям для мешканців чи працівників та як адаптувати нові ДБН до історичної забудови Львова?

Про складову безпеки та нові рішення

Проєктування та будівництво нових житлових, громадських, комерційних обʼєктів у Львові триває, незважаючи на другий рік повномасштабної війни. Більше того, місто залишається одним із найпривабливіших для інвестицій і тут продаються всі квартири – як в новобудовах, так і в старих будинках. Лише від початку 2024 року виконавчий комітет Львівської міськради погодив низку нових рішень, зокрема, про зведення будинків на Під Голоско, багатоквартирний ЖК в Личаківському районі, а також забудову з басейном на Сихові. Усі вони передбачають облаштування підземних паркінгів як укриттів. 

На думку головного архітектора державного інституту проєктування міст “Містопроект” Юрія Столярова, такий паркінг залишається нині основним безпековим рішенням і забудовники переважно готові до того, аби їх будувати та адаптувати під укриття. 

Львівський рієлтор Марʼян Луцко у коментарі URBIS AIR зауважував, що наявність укриття в будинку сьогодні є одним із визначальних факторів при виборі житла потенційними орендарями чи покупцями.

“Окрім інфраструктури поруч з будинком (школи, дитячі садки, спортзали, ТРЦ, ринки), що впливає як на ціноутворення, так є одним із запитів покупців, актуальною залишається тема безпеки. Доволі часто люди звертають увагу саме на те, чи в радіусі кілометра-двох нема обʼєктів критичної, військової інфраструктури (на це зважають і орендарі), а також чи є в будинку або неподалік укриття. Натомість у тих локаціях, що вже постраждали від обстрілів, складніше продати житло чи здати його в оренду, і доводиться ставити нижчу ціну, ніж вона би могли бути за інших обставин”, – каже ріелтор.   

Також є запити на проєктування окремих бомбосховищ на території деяких підприємств. Це набуло більшої актуальності після ворожих обстрілів підприємств на сході України.

“Зокрема, у Львівській області успішне промислове підприємство замовляє проєкт укриття, і у цьому є логіка – в них багато працівників та велика територія – така, що можна дозволити між будівлями чи позаду зробити окрему споруду задля безпеки людей. Також є такий запит від підприємства з іншої області на заході України”, – розповідає архітектор Юрій Столяров у коментарі URBIS AIR. 

Про ідею облаштування таких приміщень, на кшталт ізраїльських, заговорили минулого року після того, як на вулиці Стрийській загинуло десять людей внаслідок російської ракетної атаки на цивільну інфраструктуру. 

Захисні кімнати, як-от за досвідом Ізраїлю, продовжує він, можуть бути додатковою опцією, проте це фінансово затратно, що впливатиме і на ресурси забудовника, і на вартість помешкань надалі. 

У новозбудованих обʼєктах на перехресті з Науковою, на території Duck’s Lake, планували облаштувати такі “безпечні кімнати”. Усередині вони мали б бути обладнані електричними конвекторами, вентиляцією з резервним живленням, установками з регенерації повітря тощо. Як уточнили в коментарі URBIS AIR у компанії “АРХО ГРУП”, що є генпроєктувальником комплексу, станом на зараз ця ідея залишається актуальною. У частині приміщень, відповідно до проєкту, такі “безпечні кімнати” заплановані до реалізації. 

Загалом проєкт передбачає будівництво медичного центру, офісів, апарт-готелю та коворкінг-зони. Разом із тим мають облаштувати підземний паркінг на сто машиномісць, який також слугуватиме укриттям. 

Про рекомендації для забудовників та оновлені ДБН

Загалом поведінка забудовників, за словами архітектора Юрія Столярова, дещо змінилась. На другому році повномасштабної війни навіть ті, що хотіли зекономити на облаштуванні підземних паркінгів як укриттів, зрозуміли важливість захисних приміщень та, основне, мають чіткий аргумент – оновлені державні будівельні норми. 

Так, про посилену безпеку, зокрема адаптацію підземних паркінгів та інших приміщень для укриття, їхню безбар’єрність, кімнати безпеки на поверхах, протипожежні стіни та вікна вже йшлося в рішенні львівського виконкому у травні 2022 року. Проте ці стандарти залишили на рівні рекомендацій, сподіваючись на відповідальність забудовників. 

До теми: Купувати чи винаймати: як розвиватиметься ринок нерухомості у Львові

“Оновлені ДБН є обовʼязковими документом, і вони добре вписуються у класичну схему, наприклад, київської мікрорайонної забудови, натомість ще слабо адаптовані до таких міст, як Львів. Тут своя специфіка невисокої порівняно зі столицею забудови, а також вона більш щільна та подекуди історична або така, яка межує з історичними будинками. Це дуже впливає на рішення щодо нових будівництв. 

Приміром, у Львові був проєкт з дворівневим паркінгом, який слугував би добрим укриттям, адже він захищений двома перекриттями зверху. Однак зʼявилися деталі, повʼязані з геологією, зокрема підземними водами. І це можна було б технічно вирішити, та, за словами інженерів-конструкторів, не було гарантії, що стіни старих суміжних будинків не почнуть тріскати, коли викачуватимуть воду з котловану. Від ідеї з дворівневим паркінгом довелося відмовитися та помістити необхідну кількість паркомісць в один поверх стало складніше”, – пояснює Юрій Столяров.

Іще одна вимога оновлених державних будівельних норм стосується облаштування укриттів у невеликих об’єктах, що складніше для малого бізнесу. Архітектор пояснює, що створення такого укриття може негативно позначитися на намірах інвестора, бо вартість укриття може обійтися як облаштування того ж комерційного обʼєкту. Коли мовиться про зведення великого ТРЦ, де є паркінг, частина з якого може бути укриттям, то там можна подбати і про відповідні ворота, щоб їх не вибило вибуховою хвилею, і про каналізацію, водовідведення, вентиляцію тощо.

Окрім цього, за оновленими ДБН з приміщення-укриття має бути незалежний вихід на поверхню землі навіть при повному руйнуванні.

“Це також працює, коли будується ТРЦ або ЖК. Але коли ми говоримо про менший будинок або стару камʼяницю у центрі міста, то там під це місця не знайдеться: почасту, зокрема у Львові, будинки розташовані один біля одного, а вже за пів метра від фасаду пролягають комунікації”, – додає архітектор. 

З його слів, більш реально, щоби великі паркінги-укриття мали певний запас місць для людей із менших будівель, які б приходили та могли сховатися, а сховища в центрі міста під великими обʼктами мали б бути розраховані на квартали.

Читайте також: “Ми досі мислимо генпланами. А місто – це насамперед люди”

Юрій Столяров також наводить приклад одного з польських міст, де забудовнику, що не може забезпечити потрібну кількість паркомісць у своєму комплексі, дозволяють будувати, але при цьому він має сплатити місту вартість створення таких паркомісць десь-інде.

“Якщо не вистачає, умовно, території для десяти паркомісць, а в нас в середньому будівництво одного в багаторівневому муніципальному паркінгу коштує 10 тисяч доларів, то забудовник може сплатити в міський бюджет 100 тисяч доларів, і ці паркомісця додадуть у загальний паркінг. Це може бути на перспективу кращим рішенням, аніж змушувати всіх робити укриття, а хтось буде робити це лише формально”, – зазначає Юрій Столяров.

Імовірно, такий спосіб міг би стати також одним із механізмів також для залучення коштів, аби покращити стан тих укриттів, які є в місті. Приміром, у центрі Львова, де почасти укриття в незадовільному стані. 

Головне фото: unsplash.com