Скандальний кейс, відомий львів’янам як сокільницька земельна історія, виявляється, досить поширений в Україні. А під час війни ще й почав масштабуватися. Мова про невеличкі громади, котрі межують з містами-мільйонниками і котрі масово будують житлові квартали. Але при цьому користуються мережами сусіднього міста, а не будують власних.

Під час ІІ Земельного форуму, що відбувався у жовтні у Львові, власне й говорили про цю масштабну земельну та містобудівну проблему. На жаль, під час війни вона хіба набуває популярності.

Львів – Сокільники

Ми вже писали про сусідні до Львова Сокільники, які намагаються забудувати землі на межі Львова багатоквартирним житлом. І все це упритул до міжнародного летовища. При цьому Сокільницька громада перекладає відповідальність за своє житлово-комунальне господарство на сусідній Львів. Розуміючи, до якого комунального колапсу це призведе, та зважаючи на національні загрози – адже йдеться про забудову приаеродромної території міжнародного летовища – Львівська міська рада звернулася у суди, різноманітні урядові структури та правоохоронні органи.

До теми: У Львові створять спеціальну комісію через хаотичну забудову в сусідніх громадах

Загроза діяльності найбільшого на заході України міжнародного аеропорту, очікуваний транспортний колапс на в’їзді у Львів, меганавантаження на інженерну інфраструктуру міста та відсутність освітньої і медичної інфраструктури як такої у Сокільниках – це неповний перелік небезпек, які озвучує львівська влада та експерти.

“Яку ми маємо зараз ситуацію? Прийнято генплан, де передбачено, крім ділянки 50 га біля аеропорту, ще чотири квартали багатоквартирної забудови на 136 га. Єдине, що заважає реалізувати цей “амбітний” проєкт – розширення меж населеного пункту. Адже, згідно з чинним законодавством, забудовувати можна в межах населеного пункту, – зазначає  заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач. – Є село Сокільники, в якому 5 тисяч населення. Прийняли новий генплан, яким хочуть збільшити населення до 50 тисяч. Львівська міська рада категорично проти. Бо це все навантаження ляже на Львів”.

Дніпро – Слобожанське

У Дніпрі ситуація ще унікальніша. Про неї на ІІ Земельному форумі розповів директор департаменту правового забезпечення  Дніпровської міської ради Артем Павлов. Там на території міста-мільйонника розташовані 90 га іншої громади – Слобожанське (назву Ювілейне в 2017 році декомунізували в Слобожанське), яке є частиною Слобожанської селищної ради. Так склалося історично. А з 2001 року громада зареєстрована юридично на рівні постанови Верховної Ради.

Тривалий час це була звичайна географічна особливість. Поки Ювілейне, яке, нагадаємо, частково розташоване на території Дніпра, не почало масово розбудовувати житлові квартали.

Це розпочалося, коли у 2015 році Ювілейне прийняло свій генплан, який, як і Сокільницька громада, не погодили зі своїми найближчими сусідами. Потім почали приймати детальні плани з додатковими житловими кварталами та громадською забудовою. У них чітко зазначали, що своїх мереж не будуватимуть. Натомість користуватимуться інфраструктурою сусідів – міста-мільйонника Дніпра.

Ще у 2018 році Дніпровська міська рада спільно зі Слобожанською селищною радою уклали меморандум про муніципальне співробітництво, згідно із яким Ювілейне мало би оплачувати Дніпровській міській раді за спожиті послуги та покривати витрати на ремонтні роботи та реконструкції мереж. Проте такі зобов’язання залишилися на папері.

Як наслідок назбиралися багатомільйонні борги з боку Слобожанської селищної ради, яка отримує від Дніпра комунальні послуги, проте знову ж таки не оплачує їх. У такий спосіб, за словами Артема Павлова, Слобожанська селищна рада порушує відразу два меморандуми. Ще один документ було укладено 2021 року між Кабміном, НАК “Нафтогаз України”, Офісом президента України, Асоціацією органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України” щодо врегулювання проблемним питань у галузі постачання теплової енергії, гарячої води в опалювальному періоді.

Поки міська влада Дніпра намагається вирішити це питання, яке, як з’ясувалося, є поширеним в багатьох регіонах України, Слобожанське вирішило отримати статус міста. І зареєструвало на рівні Кабміну України відповідний проєкт постанови. Основний аргумент – проживання близько 10 тисяч людей, як цього формально і вимагає закон. Хоча селище не має власних комунальних підприємств, які би могли забезпечити якісну роботу міської господарки та будівництво власних мереж.

Цікаво, що свого часу Ювілейне мало змогу приєднатися до Дніпра, що було би цілком логічно, адже вони і так – на території великого міста-мільйонника. Проте мешканці на чолі з очільником категорично відмовилися. Один із аргументів – суттєво нижчі тарифи на всі послуги, на відміну від дніпровських.

Днями уряд таки відкликав проєкт постанови про надання статусу міста. Але крапки у дніпровській, зрештою, як і у львівській – таких подібних історіях – поки що немає.

“Це треба законодавчо врегульовувати, – наголошує Любомир Зубач. – Бо, з одного боку, є окрема громада, яка говорить “чого ви втручаєтесь у наші справи, що хочемо те і робимо на своїй землі”. Але це несправедливо щодо сусідніх громад. Адже в таких ситуаціях, коли є де-факто агломерація та інтегрований організм, має бути спільне планування і спільний розвиток. Щоб було по-чесному щодо обох громад”.

До теми: