У львівському храмі відновлюють історичні фрески

У Львові, у храмі Святого Іоана Золотоустого, що на вул. Лисенка, 43, почали відновлювати історичні фрески. Про це повідомляє Львівська міська рада.
Розписи, автором яких є відомий живописець Юліан Крупський, виконані орієнтовно у 30-х роках минулого століття. Їх виявили на початку 1990-х під шарами побілки, коли після розпаду союзу храм повернули Церкві. Але тоді відновити розписи не могли. Тож їх законсервували.
Досліджувати фрески храму почали вже 2021 року. А наступного року уже мали розпочинати їх відновлення, та розпочалась війна.
Як розповідає Андрій Почеква, художник-реставратор, на стінах храму є дуже гарні зображення ангелів – херувимів, серафимів і орнаментальні композиції. На жаль, через затікання даху є багато пошкоджених ділянок висолами і водою. Також дуже аварійним є стан тиньку і фарбового шару. Тож це буде найбільшою складність реставрації.
За словами Тетяни Балукової, керівниці Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради, сама будівля храму є пам’яткою місцевого значення і є дуже цінною для міста. Проте храм є настільки гарним і цікавим, що заслуговує на звання пам’ятки національного значення.
Роботи з відновлення розписів відбуватимуться поетапно. Цього року вони триватимуть ще приблизно два-три місяці, а далі їх продовжать вже наступного року.
Довідка
Храм св. Іоана Золотоустого – колишній монастир сестер францисканок з костелом Найсвятішого Серця Ісуса звели у 1877–1889 роках за проєктом львівського архітектора Юліана Захаревича. Будівництво здійснювалося під керівництвом Яна Каетана Яновського. Кам’яне оздоблення виконав знаний скульптор Леонард Марконі, малярні роботи проводились під наглядом художника Августа Богохвальського. Особливу мистецьку цінність становлять вітражі, виготовлені на відомій мюнхенській фабриці фірми «Mayer’sche Hofkunstanstalt».
Після 1946 року, у зв’язку з виїздом сестер францисканок до Польщі, у приміщенні монастиря було розміщено обласний госпіталь, а згодом – інфекційну лікарню.
У 1991 році будівлю храму та монастиря передали Українській православній церкві Київського патріархату.
Читайте також: