Тарас Павлишин: “Відсутність перевірок розслабляє недобросовісних забудовників”
Зате є проблеми з мережами навіть після того, як забудовники здають будинки в експлуатацію. Переважна більшість таких випадків – коли сертифікати видає Державна інспекція архітектури та містобудування України, що в Києві. Чому так відбувається та яка ситуація з новобудами у Львові, говоримо із очільником міської інспекції Держархбудконтролю (ДАБК) Тарасом Павлишиним.
– Зараз повноваження міської інспекції ДАБК поширюються лише на Львів? А як щодо приєднаних населених пунктів?
– Дійсно, коли у Верховній Раді закон приймали про створення нових територіальних громад, було допущено колізію. У документ не внесли, що до повноважень міських інспекцій підпадає “територіальна громада”, натомість залишили поняття “місто”.
Ми, мабуть, разів шість звертались і в ДІАМ, і в Міністерство розвитку громад, що є така колізія. У відповідь: “Ми нічого зробити не можемо”. Як наслідок повноваження не передаються і видавати дозволи на будівництво чи навіть проводити моніторинг будівельних об’єктів – винятково компетенція ДІАМу. Хоча я особисто вважаю, що йдеться не так про якийсь непереборний юридичний момент, як про те, що нема на це політичної волі.
– Як і нема політичної волі, щоб відновити перевірки? Мораторій, запроваджений ще в часи ковіду, досі діє?
– Під час коронавірусу уряд запровадив мораторій на планові перевірки на будівництві – з лютого 2020-го. Залишив хіба що опцію на випадок надзвичайних ситуацій. Був період, між ковідом і війною, коли перевірки відновили, але з часу повномасштабного вторгнення – з березня 2022 року – усе знову на паузі. Зараз вийти на об’єкт, потрапити на будь-який будівельний майданчик можна лише з погодження Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури. При цьому треба довести, що існує загроза чиємусь життю чи здоров’ю. Це складна і дуже тривала процедура.
Та навіть незважаючи на це, міська інспекція ДАБК за минулий рік провела 29 перевірок у Львові і на 22 об’єктах будівництва зафіксували порушення, наклали штрафів на суму 1 млн майже 800 тис. грн.
– Відсутність перевірок, на Вашу думку, призвела до збільшення кількості самобудів? Чи Ви бодай моніторите ситуацію, якщо не виходите на перевірки?
– Ми моніторимо, що відбувається на будівельних майданчиках у місті. Можу запевнити: на сьогодні жоден багатоквартирний будинок не почав будуватись без дозволу, тобто зараз у Львові самобудів серед багатоквартирних будинків нема.
Але яка ситуація в інших містах? Знаю, що різна. Адже відсутність перевірок з боку міських інспекцій точно розслабляє, особливо недобросовісних забудовників.
Попри це, люди активно пишуть скарги. Тільки за минулий рік на нашу комісію у Львові надійшло 423 звернення (більше як по 1 на кожен день). І на 149 було оформлено позитивні висновки. А якщо говорити в масштабах країни – ці цифри будуть у рази більшими.
Зараз на всю Україну є центральний апарат. Якщо є якесь звернення з Ужгорода чи з якогось села навіть Львівської області “прошу перевірити, бо щось там будують”, ДІАМ скаже: приїжджайте у Київ, ми розглянемо ваше звернення і приймемо рішення – перевіряти чи ні. Звичайно, більшість людей у Київ не поїде – і ці звернення залишиться без розгляду. А недобросовісний забудовник буде будувати далі.
Тому вважаю, що відновлювати контроль і перевірки на місцях потрібно.
– Питання введення будинків в експлуатацію. Нещодавно мешканці новобуду на вул. Стрийській, 108 у Львові ледь не залишились без світла посеред зими. Як виявилось, попри те, що будинок введено в експлуатацію, з мережами тут повна халепа. Як узагалі так може бути? Яка процедура?
– За законом, коли забудовник подає заявку на отримання сертифікату про введення об’єкта в експлуатацію, долучають акт готовності, де передбачають, що всі роботи виконані. Виняток хіба щодо фасаду і благоустрою. Ці роботи у воєнний час дозволено перенести, фактично доробити згодом.
Після введення в експлуатацію замовник зобов’язаний подати документи на запуск комунікацій – газ, воду, світло для споживачів – протягом 30 днів після введення в експлуатацію. Якщо нема – люди можуть сміливо подавати в суд. Та водночас підстав для анулювання сертифікату закон не передбачає.
Згаданий ЖК на вул. Стрийській приймали в експлуатацію в Києві. Для мене є незрозумілі моменти в тій ситуації. Але очевидно, треба питати столичних чиновників, як вони приймали цей об’єкт.
Проте скажу, що не поодинокі випадки, коли наша міська інспекція не приймає об’єкти в експлуатацію через певні порушення та неготовність, а забудовники «тікають» на Київ і здають свої будинки чи офіси там.
Не всі, є все ж забудовники в місті, які не тікають і не зловживають, співпрацюють з містом. Утім клопіт маємо саме з тими будинками, сертифікат про готовність яких видавали у столиці.
Наприклад, ми мали об’єкт класу наслідків СС2 на Кастелівці. Коли дійшло до введення в експлуатацію, виникло питання зайвого поверху. Замовник відкоригував проєктну документацію, зробив СС3 і здав це в Києві.
– А так можна?
– Компетенція міської інспекції ДАБК – будівлі у Львові класу наслідків СС1 і СС2. СС3 – вже вважається, великі об’єкти і це повноваження Києва.
Клас наслідків СС1 – це індивідуальні будинки, а також будівлі до 4 поверхів – адміністративні та житлові будинки, тобто ті, що розраховані до 400 людей.
А от різниця між СС2 і СС3 – не дуже чітка, залежить, як робити розрахунок. Якщо рахувати кожну багатоповерхівку окремо – це СС2, якщо брати весь комплекс із кількох будинків – буде СС3. І деякі забудовники цих користуються: коригують проєкт і подаються до Києва.
– Але міська інспекція чи Київ – фахівці все одно мають вийти на об’єкт і подивитись, чи він готовий до здачі в експлуатацію? Чи як це відбувається?
– За класом наслідків СС1 закон не передбачає, що треба виїжджати на об’єкт. Це так званий декларативний метод. Коли перевіряють правильність заповнення форми декларації про готовність. Хоча в нашій інспекції ми проводимо моніторинг і таки виїжджаємо на об’єкт, бо хочемо розуміти, чи дійсно це індивідуальний будинок, в якому він стані, чи нас не дурять.
За класом наслідків СС2 замовник будівництва вибирає час, коли би він хотів, щоб до нього приїхали на огляд об’єкта, і ми виїжджаємо. Тоді оглядаємо повністю весь будинок, місця загального користування, перевіряємо кількість квартир, чи відповідає все проєктній документації, чи нема відхилень. Ліфти, укриття, всі інженерні мережі для обслуговування будинку – все має бути.
У кожній квартирі, якщо це проєктом передбачено, має стояти газовий лічильник, котел, у квартиру мають бути заведені комунікації. Якщо передбачено – резервне живлення має бути змонтовано, електропідстанція, все обладнання.
Об’єкт, який не введено в експлуатацію, експлуатувати заборонено. Там не можна поселяти людей. Забудовники спішать, люди спішать – в результаті маємо халепу.
Знову ж таки, ми мали медичний об’єкт поруч із ЖК “Національний”, до нас подавали на реконструкцію клініки. Отримали відмову, оскільки ми вважали, що дозвільна документація підготовлена погано, було багато зауважень. Після третьої відмови забудовник зрозумів, що якщо він недоліки не поправить, то дозвіл не отримає, тож він звернувся в ДІАМ. ДІАМ видав дозвіл, а буквально за 2-3 місяці ще й сертифікат про готовність.
Найцікавіше, що за фотофіксацією, яка завантажена в систему, видно, що на об’єкті, ще не введеному в експлуатацію, є люди, там лежать хворі, тобто клініка працює на повну потужність. Питання, як ДІАМ це пропускає і дозволяє. Для нас це дивно.
Не раз чув, що ДІАМ себе позиціонує, що вони сервісна служба. Але і ДІАМ, і міські інспекції є контролюючими органами. Це ж закон передбачає. Ми маємо вимагати, щоб забудовники дотримувались закону. Це питання безпеки.
Головне фото – ілюстративне
До теми: