Що було позитивного, а що пішло не так. Огляд від URBIS AIR та голови ГО “Зручне місто” Юрія Тер-Арутюняна.

2023-й мав стати вирішальним для низки надважливих міських проєктів Львова. Натомість виявився чи не найскладнішим. “Із найбільш болісного – наслідки “заморожених” ще у 2022 році практично всіх проєктів Громадського бюджету. Серед них були наполовину реалізовані. Зроблене за мільйони гривень раніше у 2023-му почало руйнуватися”, – каже Юрій Тер-Арутюнян. Проте був і позитив. З нього і розпочинаємо наш суб’єктивний рейтинг. 

Перспектива року: фокус на доступність

Ще до повномасштабного вторгнення Львів на тлі українських міст суттєво вирізнявся у плані доступності. Тут облаштовували пішохідні переходи з пониженням бордюрів до 0 см та тактильною плиткою, робили світлофори з озвученням та пандуси. Реалізовували унікальні та перші в Україні інклюзивні проєкти. Втім після  2022-го, коли у Львові в рази побільшало поранених та людей з інвалідністю, з’ясувалося, що насправді із доступністю – чимало проблем. Про них почали говорити самі військові, які на колісних кріслах і милицях змушені приїздити у Львів на лікування, реабілітацію чи просто у власних справах до ЛМР.     

“2023 року Львів нарешті сфокусувався на доступності, як і належить методично та комплексно, не обмежуючись лише пониженнями переходів. До такого підходу ми, активісти, давно закликали місцеву владу. Бо, як на мене, доступність – це і є критичні витрати. І це також про людську гідність. Тож доступність, яку розпочали робити наприкінці 2023 року на площі Ринок, – це один із вдалих прикладів. І цей досвід треба активно розвивати й у 2024-му”, – наголосив голова ГО “Зручне місто” Юрій Тер-Арутюнян.

У центральній частині Львова, на площі Ринок, за прикладом європейських міст облаштували безбар’єрні доріжки. Їх зробили суцільними, без розривів на всій площі, включно з переходами через трамвайні колії та безбар’єрним входом у Ратушу. До наявного покриття додали систему переходів, яка забезпечила єдину мережу доступних смуг.

“Важливо, що профінансував ці роботи успішний бізнесмен з міста Рейк’явік (це місто стало 22-м містом-партнером Львова), який сам пересувається на колісному кріслі. І вже неодноразово реалізовував проєкти із доступності в Європі”, – зауважив Юрій Тер-Арутюнян. 

Соціальний експеримент – модульні містечка й не лише

2023-го року у Львові облаштували четверте модульне містечко для переселенців, яке призначене для зимування. Всі будинки коридорного типу із санвузлами, їдальнею, кухнею всередині, із місцем для прання, сушки речей. Та генераторами на випадок вимкнення світла. Таке житло вміщує 1400 осіб.

Будинки надав польський уряд. З міського бюджету кошти виділили на проведення мереж, комунікацій, облаштування майданчиків, електропостачання, дизель-генерацію та забезпечення харчуванням.

Окрім модульних будинків, у Львові також збудували стаціонарні приміщення для переселенців. Один із них – будинок “Незламні матусі”.    

У 2023 році розпочалося будівництво першого в місті муніципального житла на вулиці Миколайчука. Для цього було проведено відкритий Всеукраїнський архітектурний конкурс. 

“Із позитивного – це позиція місцевої влади щодо пошкоджених російськими ракетами будинків на вулиці Стрийській. Будинки зі значними руйнуваннями відбудовують повністю за оригінальними проектами. В інших – ставлять вікна та перекривають дах. Після серйозних обстрілів Львова в новорічний період, де постраждали житлові багатоповерхівки, декілька шкіл і садок, місто також взяло на себе відновлення навчальних закладів, а за кожне вибите вікно компенсують по 12 тис. грн і за кожні двері по 8 тис. грн, – каже Юрій Тер-Арутюнян. – Ремонти не завершені, але вже очевидно, що цей проєкт не заморозять і люди потраплять у свої домівки”.  

 Меблевий бум у парках

2023 року львівські парки отримали чи не найбільше за всю свою історію існування вуличних меблів. Загалом 84 стільці, 16 лежаків та 115 лавок з’явилося в 10 парках Львова. А саме у парках 700-річчя, Замарстинівському, Під Голоском та біля Левандівського озера, у парках “Високий замок”, “Погулянка”, Личаківському та Горіховому Гаю, на Піскових озерах та у парку Івана Павла ІІ. У деяких із перерахованих парків, як біля Левандівського озера, лавок не було ніколи. Такий підхід міської влади до облаштування зелених зон відвідувачі оцінили більше як турботу, а не як зайву витрату бюджетних коштів. Під час війни парки стали безкоштовним місцем відпочинку та способом заспокоїтися і відволіктися від війни, а не лише місцем сімейного дозвілля, як це було до війни.

У деяких парках, як Замарстинівський, місто облаштувало інклюзивні прогулянкові доріжки, спортивні тренажери для реабілітації воїнів та цивільних, які постраждали під час війни. Цей парк розташований біля Національного реабілітаційного центру “Незламні”, що робить цю ідею, особливо затребуваною. 

Інновації року – 3D-школа та центр UNBROKEN

У Львові розпочали будівництво першої в Україні 3D-школи. Її будують за новітніми технологіями з допомогою 3D-принтера. У місті активно розвивають національний центр UNBROKEN. Це приклад, коли з типової поліклініки радянського стилю вдалося зробити надсучасний реабілітаційний центр такого масштабу в Україні.  

Корисні, проте неоднозначні проєкти, які вдалося реалізувати

На нашу суб’єктивну думку, у 2023 році у Львові, реалізували кілька проєктів, які складно однозначно назвати вдалими чи вкрай потрібними на другому році війни. Проте і однозначно лише критикувати їх також недоцільно. Йдеться переважно про реконструкції великих і не дуже вулиць у Львові.

На відміну від Києва, дуже позитивно, що їх повністю реконструювали, а не лише замінили суто дорожнє покриття. Оновили всі інженерні мережі, облаштували проїзні частини, передбачили велосипедні смуги вздовж проїзної частини, тротуари і пішохідні зони та зробили благоустрій вуличного простору. Важливо, що, попри великі суми, розпочаті ще до 2022 року реконструкції таки завершили.

Прикметно, що у Львові значна частина вулиць після таких реконструкцій більше нагадує громадські простори. Вулиці намагаються зробити максимально зручними для усіх учасників дорожнього руху – від водіїв і до маломобільних людей. Скажімо, після реконструкції вулиці Шевченка її перетворили не лише на громадський простір з вуличними меблями та місцями для відпочинку. На частині вулиці зробили галерею – встановили сучасні скульптури.

У 2023 році також відкрили вулицю Орлика, транспортний хаб на Бандери-Чупринки, завершили реконструкцію підпірної стінки на Бандери і простору біля органного залу.

“Маємо цікавий досвід, коли частину вулиці Східної та Квіткової відремонтували коштом забудовника. Простір вулиці  зробили з урахуванням сучасних тенденцій в містобудуванні, зокрема врахували потреби водіїв, пішоходів, мешканців, відвідувачів закладів, встановили підземні смітники. Хоча не обійшлося і без недопрацювань у плані доступності. Втім це гарний, проте наразі не дуже поширений у Львові приклад благоустрою навколишньої території біля новобудів коштом забудовників”, – ділиться спостереженнями Юрій Тер-Арутюнян.   

У всіх реконструйованих вулицях – Шевченка, Бандери, Орлика – було допущено чимало помилок. “А справедливу критику недоліків таких реконструкцій переважно ігнорують і помилки не виправляють”, – наголошує голова ГО “Зручне місто”.

Тихо і без особливих обговорень – Інфоцентр біля Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні

 На другий рік повномасштабного вторгнення у Львові добудували сучасний інформаційний центр біля Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні. Це перший і досі єдиний в Україні публічний культурний простір Гідності такого масштабу. Добудований у 2023 році, інфоцентр став важливою частиною цього сучасного музею просто неба. Через нього відвідувачам транслюють історію незалежності нашої країни.

Під час його будівництва також не вщухали розмови щодо доцільності та «не на часі», тим більше, під час війни. Та кожен день цієї війни переконує: росіяни хочуть знищити все, і державу, і її людей, і нашу історію. Це вже очевидні речі. І, схоже, важливість цього починають розуміти не одиниці, як було раніше. Саме на 2023 рік припадає організація кількох всеукраїнських архітектурних конкурсів на будівництво таких меморіалів в деяких інших українських містах.

Найочікуваніша подія року, але щось пішло не так

Насправді ми сумнівалися, чи давати в нашому рейтингу цей проєкт. Мова про запровадження електронного квитка у Львові. З одного боку, це історія зі сфери транспорту. Але з іншого – цей інфраструктурний проєкт суттєво впливає на містопланування загалом. Тому він таки тут.

Наприкінці 2023-го у Львові нарешті запрацював е-квиток. Зі значними збоями (масштабне падіння “Київстару” лише підкинуло дров у вогонь), логістичними провальними рішеннями. Хоча слід визнати, що такі великі проєкти не обходяться без помилок.

Але це все ж була найбільш довгоочікувана подія року, каже Юрій Тер-Арутюнян: “Ми нарешті отримали можливість платити безготівкою в автобусах. А водії отримали зарплату замість “плану”. Та разом з новою системою маємо і нові розчарування: немає оплати транспортної роботи, обіцяних безкоштовних пересадок, єдиного абонементу на всі види транспорту, мобільного додатку для відстежування оплат. У системі все ще багато багів і вона досить сира і проблемна. Е-квиток – це, безумовно, крок до успіху, але не те, на що ми очікували”.

Дискусія року

Чи не найбільше негативне обговорення серед містян викликав збудований в історичній частині міста, на площі Міцкевича, готель. Цей проєкт намагалися захистити переважно чиновники, натякаючи, що громада не розуміється в архітектурних тонкощах.

“Замість приємного білого фасаду з темною мансардою, яка була в проєкті, маємо безлику коробку. Замість окремих вікон на поверхах – суцільні скляні вертикальні смуги. Поверхів більше, ніж обіцяли. Діагональної галереї крізь будинок теж немає. Загалом вся історія навколо будівництва цього готелю від початку була темною”, – коментує голова ГО “Зручне місто”.

Проєкти року, які не одержали логічного завершення

У 2023 році з’явилася цілком реальна можливість нарешті навести лад на ділянці майже в самісінькому серці міста. Мова про ринок “Добробут”, який добряче псує вигляд центру міста та й просто є нефункціональним.

На цьому місці пропонували звести підземний або наземний великий паркінг, були спроби завершити розпочаті ще у 90-х розкопки, які б допомогли отримати нові дані про часи заселення Львова та з’ясувати, чому саме тут Данило Галицький заснував місто. Втім у 2023-му вдалося лише відкрити для загального користування вулицю Стару, яку до цього перекрили власники ринку. А на місці самого ринку з’явиться його подоба – новий супермаркет.       

Серед найбільших невдач – озеро на Панча. Водойма, яка розташована в найбільш заболоченій частині міста, почала висихати ще у 2016 році. У 2020-му врешті розпочали довгоочікувану реконструкцію, яка мала би завершитися минулого року. Натомість місто фактично залишилося без цінного водного ресурсу. Хоча могло стати джерелом води в разі диверсій чи пошкоджень міського водогону, пожежним резервуаром у разі масованих обстрілів.

Юрій Тер-Арутюнян пояснює: “Зроблене під час реконструкції почало руйнуватися. Натомість мільйони гривень пішли на коригування реконструкцій вже готових вулиць. До прикладу, нещодавно відремонтованих вулиць Бандери, Орлика та Хмельницького”.

Головне фото: колаж Urbis Air