Історія мешканця з невеличкого селища біля Львова, який поїхав у столицю до Державної інспекції архітектури та містобудування – ДІАМ. Він хотів показати і розказати столичним чиновникам, що своїми дозволами вони дали набудувати в громадах. Очевидно, такі візити простих мешканців у ДІАМ – наразі радше винятки. Але сподіваємося, що після нашої публікації українці стануть обізнанішими, а відтак активнішими.

Особняк на папері, а в житті – багатоквартирний будинок без каналізації

Ігор Лучків мешкає біля Львова у селищі Рудно. Біля його приватного будинку на 6 сотках почали зводити за документами особняк. Однак вже зараз, на стадії будівництва, видно, що йдеться про багатоквартирний будинок. А на різних онлайн-платформах уже з’явилися оголошення з продажу квартир за цією адресою.

Щоправда, в оголошеннях не вказано, що такий будинок має серйозні проблеми з каналізацією, не має паркомісць, укриття, під’їзної дороги та інших важливих для багатоквартирного будівництва моментів. Зате є проблеми із тиском води у літній період та багато інших побутових сюрпризів.

Зрештою, щоб у цьому переконатися, достатньо виїхати на місце будівництва. І тоді очевидний весь будівельний схематоз, бо таких “особняків” лише у Рудно – понад 60.

Більше про це читайте у статті: Любомир Зубач: “Це відверто погана архітектурна робота – такий собі будівельний ширпотреб”

Як з’ясував Ігор Лучків, дозвіл на таке будівництво видають не у Львові, як він думав, а в Києві, у ДІАМі. І лише столичні чиновники мають право перевіряти такі об’єкти, відповідно, і скарги. І тут перший, але не останній у цій історії для чоловіка шок. Тож мешканець Рудного пише скаргу в ДІАМ. Далі його запрошують приїхати особисто.

“Заявник має особисто приїхати до Києва за свій рахунок. Але це не гарантія, що вас почують”

Ігор Лучків – військовий, який на війні одержав інвалідність, а зараз йому доводиться “воювати” в тилу. Чоловік каже, що його важко здивувати, тим паче злякати труднощами, навіть бюрократичними. Тож він поїхав до Києва.

Зі Львова до столиці гарне сполучення. Тому не треба було додатково думати про житло. А ще скористався пільгами, інакше такі мандри обійшлися б у понад 2 тисячі гривень. На щастя, у той день обстрілів не було. Лишень працівниця ДІАМу трохи помилилася. Сказала приїхати на 11.00, а треба було на 15.00.

Але що важить цей час для людини, яка їхала з Рудного до Києва? Важливо ж, що мені призначили зустріч. А отже, це все не даремно.

Іншому небайдужому мешканцю з Рудного, який теж скаржився на будівництво до столиці, так не пощастило. Його скаргу ДІАМ відхилила, мовляв, заявник відмовився два рази приїхати до них у Київ. Хоча сам заявник переконує, що не отримував запрошення. І тут важлива деталь. Як з’ясувалося, під час реєстрації скарги чоловік залишив свою поштову адресу, чим і скористалися в ДІАМі. Та письмово відправили йому запрошення. А чи відправили, чи воно загубилося десь на “Укрпошті” – уже неважливо.

Я ж звернувся зі скаргою онлайн, тож серед усіх контактів був лише номер телефону. І в ДІАМі вже змушені були дзвонити та запрошувати особисто.

Уже в ДІАМі зі мною зустрілося п’ятеро працівників. Від них я дізнався, що моя присутність – суто номінальна, бо без заявника вони не мають права розглядати скарги. Такі в них правила. Мої емоції тоді важко описати. Шок! Я ж думав: якщо така поважна установа, як ДІАМ, викликає до себе людину з якогось маленького містечка, значить вони готові вживати заходів. Я їх питаю: ви що, пошту отримуєте поштовими голубами, чи ви не знаєте про існування «зуму» чи «вайбера»? Навіщо викликаєте людину лише, щоб розглянути скаргу? Сьогодні ж вже навіть у суді можна дати свідчення через «зум».

“На документи і фотодокази відповідь одна: порушень не бачимо”

– Отож, Ви доїхали до ДІАМу. Як переконували провести перевірку об’єктів, на які вони видавали дозволи у Рудному?

– До зустрічі я підготувався, привіз документи, фотодокази, показав їм онлайн-оголошення, де продають квартири. А вони мені далі: порушень не бачимо.

На пальцях розказав, що в ДІАМі надали дозвіл збудувати на 6 сотках особняк. Натомість у так званому особняку на кожному поверсі по кілька каналізацій. А на сайтах уже висять оголошення про продаж квартир. Кажу, що в Рудно за такою схемою, яку ж ви, виходить, покриваєте, працює багато забудовників. Спочатку вони беруть дозвіл на будівництво особняка, потім власники, які його купують, типу хочуть відділити свої кімнати і звертаються у БТІ. А оскільки туалети, кухня є в кожній квартирі, то ті дають дозвіл. І виходить багатоквартирний будинок на 6 сотках. Із вигрібними ямами навколо, бо каналізації у нас немає.

Окрім того, будинок, який зводять біля мене, стоїть на перехресті. Згідно із Правилами дорожнього руху там неможна паркуватися. А в сучасних сім’ях по одній, а то й по дві машини. В мене питання: де це все буде стояти, ви про це думали, коли видавали дозвіл на будівництво?

А в нашому селищі за такими схемами будують понад 60 будинків! Коли вранці більшість або навіть половина мешканців таких “особняків” сходить в туалет – буде каналізаційний колапс. А далі – екологічне лихо, бо людські фекалії – то вам не органічне добриво. Я вже не кажу про затори, бо наша вулиця вузька і не розрахована на такий потік. Мовчу про школу та садочок, які вже перевантажені. А влітку, коли спека, душ  до 22.00 – 23.00 вже не приймеш. Нема тиску.

“Хлопці, приїдьте і подивіться на власні очі, на що видаєте дозволи”

– Чи розглядали варіант бодай якоїсь перевірки – виїхати на місце будівництва і проконтролювати, що ж насправді зводить забудовник?

– Кажу їм, хлопці, ви приїдьте і подивіться на власні очі, на що ви видаєте дозволи. Коли ви це побачите, то одразу призупините ці роботи. А далі знову шок. Мені кажуть про так звану законодавчу колізію, коли ДІАМ видає дозвіл на будівництво, але не має права його скасувати. Навіть якщо будуть серйозні правові підстави. Тож далі тільки через суд.

Виїхати на об’єкт, аби бодай здійснити перевірку, також не можуть, бо ж у країні війна. Хіба буде пряма загроза життю. Натомість викликати скаржника в Київ, то війни немає. Хоча будьмо відверті, вони би і в мирний час не поїхали з Києва у якесь там Рудно перевіряти, чи законно будують.

Кажу їм: перегляньте свої методи роботи, бо ви ж відверто на всю Україну демонструєте про корупційну складову і навіть не приховуєте її.

На цьому розійшлися. А через 15 діб мені прислали уже письмову відповідь: “Рекомендації щодо обгрунтованості позапланової перевірки та необхідності її проведення відсутні”.

“Люди, не чекайте, включайтеся вже”

– У Рудно зводять чимало таких “особняків”. Що далі? Чи маєте підтримку з боку громади?

– Мене в цій історії не менше дивують потенційні покупці таких квартир. На що вони сподіваються? Чому не беруть відповідальність на себе? Для них я вивісив на своєму будинку великий плакат із написом: “Тут ведеться незаконне будівництво”. Якщо людина свідома – перед купівлею житла у такому “особняку”, поговорить зі мною. Щоб потім у суді не плакатися і не казати: “Не зносьте самобуд, бо мені не має де жити”. Бо це теж одна із маніпуляцій у суді.

Щодо мешканців Рудного, де триває тотальна забудова такими “особняками”, – то люди тільки обурюються. Масово їхати зі скаргами у Київ до ДІАМу не всім під силу. А потім вже буде пізно. Особисто я вважаю, що треба включатися вже і зараз. І не чекати, що за вас все робитимуть: на війні – воюватимуть, а тут – відстоюватимуть право на гідне життя. Це наша громада, і нам тут жити і виховувати наших дітей, а не ДІАМу з Києва.

Знаєте, мені вже навіть цікаво – чи зможу я, пройшовши війну, тут, у тилу, маючи усі докази про порушення, змусити владу відреагувати і припинити це будівельне свавілля.

Головне фото: Львів. Містобудування

Читайте також:

Любомир Зубач: “Це відверто погана архітектурна робота – такий собі будівельний ширпотреб”

Тарас Павлишин: “Відсутність перевірок розслабляє недобросовісних забудовників”