У професійних спільнотах такі дії Міносвіти назвали свавіллям і загрозою для майбутньої відбудови України. У міністерстві ж кажуть, що це лише гармонізація до міжнародного класифікатора.  

З’ясовуємо, що відбулося, з головою підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин ВРУ Ганною Бондар.

У 2023 році Міністерство освіти і науки України підготувало проєкт постанови на розгляд Кабміну “Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти”. Основна мета документа – адаптувати українську освіту до міжнародної стандартної класифікації. Така собі євроінтеграція в освітніх процесах. Однак ця постанова фактично скасувала дофахову підготовку та спеціалізації, які є вкрай важливими для майбутньої відбудови України.   

У її новій редакції – суттєві скорочення. З 28-ми галузей, які зараз існують, має залишитись лише десять. Таке скорочення в Міносвіти пояснили гармонізацією українського документа з переліком галузей Міжнародної стандартної класифікації освіти, що використовується в ЄС та інших країнах. Незважаючи на євроінтеграційний курс, ця постанова не пройшла такі демократичні та європейські процеси, як громадські слухання, публічні обґрунтування, відповіді на звернення, зокрема і депутатські. Не було залучено і ресурси Держстату, який би мав стати визначальним у питанні міжнародних стандартів. Все це викликало обурення у професійних спільнот, – каже народна депутатка Ганна Бондар, яка сформувала до міністерства запит.  

Читайте також: Ганна Бондар: “Містобудівне законодавство як набір з різних “хотєлок”

У Міносвіти пообіцяли всі побажання врахувати, провести публічні обговорення і вже до осені озвучити результати. Проте цього так і не відбулося. Постанова, яка би мала набути чинності у січні 2024 року, перебуває у підвішеному стані. У професійних колах побоюються, що таке вичікування більше виглядає на спробу за зручної нагоди фактично демонтувати низку важливих спеціалізацій.

Чим це небезпечно

За словами Ганни Бондар, такі дії Міносвіти насамперед є відверто загрозливими для майбутньої відбудови України: “Сьогодні маємо навпаки популяризувати і всіляко сприяти появі в нашій державі більшої кількості нових архітекторів, а надто техніків. Бо це насамперед руки головних архітекторів та проєктантів, які робитимуть розрахунки, креслення будівельних конструкцій, організовуватимуть процес будівництва. І якщо їх не вистачатиме, то просто нікому буде відбудовувати Україну”.

“Скорочуємо, не знаючи реальної ситуації”

Як з’ясувалося, в країні, яка готується і вже наповну говорить про масштабну відбудову, немає реальної статистики профільних фахівців, які мають це робити. З відкритих джерел відомо, що в Україні близько двадцяти вищих навчальних закладів і двадцять коледжів, які також випускають і архітекторів. Та близько чотирьох тисяч атестованих архітекторів. Проте, як наголошує експертка з містопланування, реальної кількості випускників, які по закінченні навчального закладу працюють у професії архітекторів-техніків, як і кількості архітекторів, що працюють, немає: “Невідома і загальна кількість студентів коледжів та вишів, які нині здобувають таку спеціалізацію. Натомість уже бачимо катастрофічну нестачу містопланувальників”.

Ще частина молоді через війну перебуває за кордоном і там здобуває освіту.

“За кордоном перебуває і значна когорта готових фахівців-архітекторок, які отримали там контракти, –  зауважує Ганна Бондар. – Це все впливає на зменшення будівельних кадрів. Цей список поповнює ціла армія архітекторів, проєктантів, планувальників, які нині служать в ЗСУ. І невідомо, чи після закінчення війни повернуться у професію”.

Україна посіла четверте місце у світі за кількістю забудов

Навіть попри війну, в Україні триває нове будівництво.

“За абсолютною кількістю територій нової забудови Україна вже посіла четверте місце у світі лише за минулі 30 років. А на нас чекають десять, а то і двадцять років тривалої відбудови. Через російську агресію в Україні вже зруйновано тисячі квадратних метрів житла, пошкоджено або знищено 3,5 тисячі пам’яток. І якщо ми не сформуємо свій штат архітекторів, то не лише не вистачатиме фахівців, наш ринок захоплюватимуть з інших країн. Там вже давно до нас приглядаються, – ділиться спостереженнями Ганна Бондар та наголошує. – Якщо в міжнародному класифікаторі немає категорій, які є в нашій системі освіти, йдеться також і про реставраторів, то у випадку з Україною, їх просто необхідно запровадити. Із однієї простої причини – після перемоги нас чекає масштабна відбудова”.