Рахункова палата оприлюднила звіт про результати аудиту цілої системи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Фактично найбільше перепало Держінспекції архітектури та містобудування України (далі – ДІАМ). Її створили в грудні 2020 року, як аргументували – замість корумпованої ДАБІ.

Мізер перевірок забудовників, натомість захмарні премії, які просто шокують – у розмірі 600-1490% від посадового окладу! І це людям, яких часто призначали навіть без профільної освіти.

Відсутність даних щодо безпеки містобудування. Та що там – ДІАМ навіть не має інформації про загальну кількість об’єктів, які будують в країні. Це якщо коротко про порушення, які виявив офіційний орган незалежного зовнішнього державного фінансового контролю.

Зробили мало, а отримали багато

Рахункова палата перевіряла 2021-й, 2022-й та перше півріччя 2023 року. За цей час в Україні «заходи контролю та нагляду ДІАМ майже не здійснювала… З березня 2022 року рівень контролю знизився, незважаючи на збільшення будівництва».

“Аудит засвідчив суттєві недоліки в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, через що на сьогодні не забезпечено задоволення потреб мешканців територіальних громад у безпечному та комфортному міському плануванні та проживанні. Причини – відтермінування початку діяльності ДІАМ, яка створена у грудні 2020 року, але фактично розпочала роботу лише у вересні 2021 року, а також введення у березні 2022 року Постановою № 303 обмежень з контролю та нагляду, що зупинило проведення планових і позапланових заходів державного нагляду та контролю на період воєнного стану. У результаті з 2021 року ДІАМ провела мінімальну кількість заходів державного архітектурно-будівельного контролю». Фактично – 49.

До теми: Ганна Бондар: “Містобудівне законодавство як набір з різних “хотєлок”

До порівняння, як повідомили URBIS AIR у міській ДАБК Львова, за 2021 рік їхні посадовці провели 731 перевірку. Потім перевірки для міських ДАБК було зупинено.

Та не кількість перевірок, які нарахував аудит, шокує. А надвисокі розміри заохочувальних виплат: ДІАМ виплачував працівникам премії розміром 600–1490% посадового окладу!

Як пояснює Рахункова палата, “незважаючи на скорочення основних показників діяльності, ДІАМ не приділяла достатньої уваги заповненню вакансій. При затвердженій граничній чисельності працівників 660 шт. одиниць частка вакантних посад становила у середньому майже 60%. Утворена у результаті цього економія фонду оплати праці дала змогу спрямувати вільні кошти на встановлення працівникам надвисоких заохочувальних виплат, які не відповідали внеску працівників у загальні результати роботи, на що витрачено, за розрахунками, 319,3 млн грн, тобто майже 45% усіх витрат державного бюджету на утримання ДІАМ”.

До того ж на посади у профільних структурних підрозділах часто призначалися фахівці без необхідної вищої спеціальної освіти та відповідного досвіду роботи. «Протягом періоду, що підлягав аудиту, особи без спеціальної освіти (з філологічною, військовою, правовою освітою) обіймали важливі керівні посади в ДІАМ».

Розхвалена цифровізація та інше

Видача дозвільної документації на нове будівництво та початок будівельних робіт регламентована, усі дії учасників процесу оцифровані та фіксуються в електронному порталі, – зазначають аудитори Рахункової палати. При цьому наголошують: «аудит засвідчив проблему синхронізації ЄДЕССБ з іншими інформаційними системами, зокрема з Єдиним державним реєстром судових рішень. Як наслідок, є вплив “людського чинника”, адже співробітники ДІАМ повинні проводити додаткові перевірки інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, що створює ризик реєстрації об’єктів нерухомості, будівництво яких заборонено законом або призупинено рішенням суду».

Серед інших зауважень аудиту:

ДІАМ не збирає та не аналізує даних щодо безпеки містобудування.

ДІАМ не має інформації про загальну кількість об’єктів містобудування, що зареєстровані на початок кожного року, також не володіє даними щодо загальної кількості об’єктів будівництва в Україні.

З 1484 звернень громадян ДІАМ рекомендував перевірити лише 119, а було перевірено 59.

Основні дані та звіти про контрольні заходи не є прозорими та доступними для громадськості, а також відрізняються від даних, поданих у звітності ДІАМ до Мінінфраструктури.

“Незабезпечення в Україні належного державного контролю у сфері будівництва не тільки створює ризики для безпечності будівництва та комфортної життєдіяльності громадян, а й ставить під сумнів законність використання бюджетних коштів і коштів західних партнерів, що виділяються, зокрема, і для відновлення постраждалих від збройної агресії росії регіонів України”, – тим часом наголосили в Рахунковій палаті.

Цікаво, що аудитори не просто зафіксували проблеми, а й запропонували шляхи вирішення: “Забезпечити вирішення проблем може кодифікований (зведений) нормативно-правовий акт – Містобудівний кодекс України, розроблений відповідно до принципів Концепції та засад антикорупційної політики, однак кодекс не розроблявся”.

Яка на сьогодні ситуація з Містобудівним кодексом – читайте тут.