Як зміниться рух на Стрийській після появи перехоплювального паркінгу
Вулиця Стрийська – одна з найдовших та найбільш населених у Львові. Щодня від в’їзду в місто і до перехрестя з Науковою лише громадським транспортом рухається від 40 до 60 тисяч пасажирів. Невдовзі біля іподрому планують збудувати перший у місті перехоплювальний паркінг (Park & Ride). Зробити це обіцяють за приватні кошти, але віддати його у комунальну власність. Попри те, що плани на зведення Park & Ride у Львові обговорюють роками, роботи можуть стартувати вже цьогоріч. На яких умовах працюватиме паркінг і як для цього реорганізують рух на Стрийській, дізнавався URBIS AIR.
Трохи історії
Земельну ділянку під перехоплювальний паркінг на Стрийській зарезервували ще у 2021-му. Через рік планували розпочати роботи, однак через повномасштабну війну та зменшення фінансування цього не сталось. Водночас ідею не відкинули, ба більше, визначили в місті аж сім локацій, де можуть бути такі паркінги. Йшлося про вулиці Богдана Хмельницького, Личаківську, Кульпарківську, Стрийську, Городоцьку, вул. Шевченка та проспект Червоної Калини.
Урешті, знову про облаштування Park & Ride заговорили після рішення головного архітектора Антона Коломєйцева про видачу містобудівних умов і обмежень на вулиці Стрийській, 121-б, 121-в, 121-г у Львові. Зокрема, забудовник ТзОВ “ПРОСТІР ПЛЮС” надав гарантійний лист про те, що зобов’язується взяти участь у покращанні інфраструктури в районі Стрийської і профінансувати роботи з будівництва перехоплювального паркінгу.
“Справді, маємо зобов’язання від цієї компанії збудувати перехоплювальний паркінг біля іподрому місткістю у 1264 паркомісця. Облаштувати такий паркувальний майданчик компанія забудовника обіцяє за власні кошти”, – сказав у коментарі URBIS AIR заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач, а також наголосив, що ділянка є у комунальній власності і по завершенні всіх робіт цей Park & Ride теж залишиться у комунальній власності.
Натомість ТзОВ “ПРОСТІР ПЛЮС” дозволили зводити багатоквартирний будинок із вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним гаражем, спортивним комплексом із тенісними кортами. Містобудівний розрахунок з ескізом намірів забудови погодили майже одноголосно ще в жовтні 2023-го на засіданні архітектурно-містобудівної ради. Згодом проєктну пропозицію дещо відкоригували. У комплексі передбачили облаштування 120 квартир, майже 200 паркомісць, а ще спортцентр і відкриті тенісні корти.
Як будівництво змінить рух на Стрийській
Тепер прогнозують, що поява такого перехоплювального паркінгу позитивно вплине на організацію руху. Зокрема, для громадського транспорту там є потреба організувати окрему виділену смугу, а для приватного – дозволити окремі маневри, які нині заборонені.
Зі слів керівника управління вуличної інфраструктури ЛМР Павла Сирватки, у межах проєкту, фінансованого GIZ, уже була розроблена концепція для вулиці Стрийської з урахуванням прискорення громадського транспорту та впорядкування руху. Йшлося про те, щоби створити максимально зручні умови для водіїв і громадського, і приватного транспортів. Цей проєкт розробили у 2022-му та станом на зараз він містить кілька змін, але загальну концепцію щодо практично всієї вулиці Стрийської (від вʼїзду в місто і до перехрестя в вул. Сахарова) має своїм рішенням затвердити виконавчий комітет ЛМР.
До теми: Перший Park & Ride у Львові
“Що стосується території від перехрестя з вул. Сахарова і до вул. Героїв Майдану, то це більше питання управління архітектури – яким чином організувати той простір, чи має там бути парковка, яка зараз є. Знаю, наприклад, що були ідеї канатної дороги до Цитаделі, впорядкувати паркування, облаштувати кільцеву розв’язку”, – каже посадовець у коментарі URBIS AIR.
Для громадського транспорту, додає він, потрібно буде організувати виділену смугу. Наприклад, за 2022 рік, згідно з даними GPS, на ділянку Стрийської до перехрестя з вул. Сахарова громадський транспорт втрачав не менше десяти хвилин порівняно з непіковим часом. Усі пасажири замість того, щоби доїхати швидше, змушені були достатньо довго проводити в заторах. Це саме стосується водіїв приватних авто: через те, що на Стрийській деякі маневри заборонені, вони мали повертати раніше або пізніше, ніж їм треба.
“Приміром, немає лівого поворота на перехрестя з вулицею Володимира Великого, тому частина повертає на вул. Рубчака, а інша частина – аж на Сахарова, хоча потрібно, умовно, в район вул. Княгині Ольги. Одна з пропозицій у межах проєкту – додати лівий поворот. Так само вулиця Трускавецька працює тільки в бік до Стрийської, а в інший – ні. Були пропозиції, щоби з області можна було потрапити на Трускавецьку теж. Фінальна концепція буде затверджена виконкомом і її детально обговорити її можна буде потім”, – пояснює Павло Сирватка.
За даними транспортної моделі, упродовж доби від в’їзду в місто і до перехрестя Стрийська – Наукова рухається від 40 до 60 тисяч пасажирів. Ця цифра зросте на три тисячі на добу при повноцінному функціонуванні перехоплюючого паркінгу, тобто до наявної кількості пасажирів додасться пʼять відсотків. Цю кількість, зауважує посадовець, реально перевезти, пришвидшивши рух громадського транспорту та зробивши більше рейсів. Натомість не потрібно буде додавати автобуси, тим паче, що багато водіїв нині служать у ЗСУ.
“Не завжди є можливість додати машини навіть з цієї причини, – каже керівник управління вуличної інфраструктури. – Але якщо у нас кожен автобус проїжджатиме Стрийську не за пів години, а за 15 хвилин, то навіть з цією кількістю транспорту та водіїв можна буде зробити більше рейсів. Водночас забравши тих три тисячі автомобілів з вулиць міста, вільніше буде почуватися не лише на Стрийській, а й в різних частинах Львова, особливо в час пік”.
На яких умовах працюватиме перехоплювальний паркінг
Заїхати в місто та залишити авто на парковці – не нова практика для тих, хто приїздить у Львів. Дуже часто мешканці сусідніх населених пунктів дістаються до паркінгу ТРЦ “Кінг Крос”, ТРК “Вікторії Гарденс” чи гіпермаркету “Метро”, залишають машини і їдуть до центру, приміром, громадським транспортом або самокатом, щоби зекономити час.
За схожою схемою мав би працювати Park & Ride на Стрийській: вʼїжджаючи в місто, водії залишатимуть свої автомобілі на перехоплювальному паркінгу за тарифами, які визначать згодом, а далі зможуть пересісти на громадський транспорт або велосипед, самокат тощо.
“Якщо з позабюджетним фінансуванням нам вдасться в тому місці добудувати велоінфраструктуру і з’єднати її з наявною вже на Стрийській, Хуторівці, Науковій, то для частини користувачів перехоплювального паркінгу велосипед чи самокат теж буде альтернативою. Потреба продовжити велоінфраструктуру до межі міста, до “Кінг Кросу”, є безперечною. Навіть уже зараз, коли тільки тепліє, на Стрийській можна помітити велорух, незважаючи на те, що там нема жодних умов, щоби їхати комфортно”, – зазначає Павло Сирватка.
Де ще можуть облаштувати Park & Ride у Львові
Окрім Стрийської, у Львові пропонували облаштувати перехоплювальні паркінги на вулицях Богдана Хмельницького, Личаківській, Кульпарківській, Городоцькій, Шевченка та проспекті Червоної Калини. Нині всі вони перебувають на різному етапі готовності і можливості до реалізації – десь потрібно пройти більше бюрократичних моментів, десь менше. Проте, зауважує Павло Сирватка, розпочинати кілька проєктів одночасно – теж нелогічно. Натомість, користуючись тим, що є інвестор на Стрийській, краще, на його думку, запустити спершу паркінг там і проаналізувати, як все працюватиме (тарифи, наповнення, інфраструктура поруч, охорона, медпункт тощо).
“Побажань є багато, але питання в можливості це реалізувати. Якщо на вулиці Стрийській Park & Ride працюватиме ефективно, то буде простіше запускати такі паркінги на інших на ділянках, – каже посадовець. – Важливо ще зрозуміти, що не всюди облаштувати такий паркінг дуже легко, хоча здається, наче потрібно просто засипати щебенем шматок поля. Насправді, поруч має бути достатньо регулярний рух громадського транспорту, який би міг забрати додаткових пасажирів в час-пік. Приміром, якби не “Кінг Крос”, то на Стрийській цього неможливо було б реалізувати. Обласні маршрутки там проїжджають вже “запаковані”, у той час як автобуси, які курсують від і до торгового центру, мають можливість забрати людей. Також потрібна велоінфраструктура.
Загалом у нас нема поставленого завдання – заборонити їздити по місту приватними авто чи заїжджати, а потім їхати тільки трамваями, проте, якщо надати альтернативу, то люди можуть користуватися та зменшувати пікову навантаженість на міську інфраструктуру”.
Що за кордоном
До початку облаштування першого у Львові перехоплювального паркінгу звертали увагу також на закордонний досвід – міста Німеччини, Франції, Польщі та інших країн. Усюди він різний, пояснює Павло Сирватка:
“Навіть є міста, де вирішили, що такий паркінг їм не треба, і відмовились. Є ж міста, які дуже позитивно ставляться до таких проєктів. Буває різна організація роботи паркінгів, різні тарифні меню – десь це просто безкоштовне паркування біля кінцевої автобусної зупинки, десь це оплата паркування з можливістю пересадки на громадський транспорт, усюди по-різному. Однозначно, що переважає кількість міст, де це працює. Ми розуміємо, що спробувати вибудувати ефективну модель у Львові буде дуже корисно”.
Коли перший Park & Ride може запрацювати у Львові
Заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач припускає, що проєкт першого Park & Rideу Львові на Стрийській можна буде реалізувати досить швидко, адже питання лише в благоустрої ділянки та закупівлі певного обладнання для організації роботи паркінгу.
За словами Павла Сирватки, доволі реалістично цього року зробити проєктно-кошторисну документацію та почати будівельні роботи. Окрім цього, реорганізація руху на вулиці Стрийській та будівництво паркінгу – це паралельні процеси.
Головне фото: скриншот відео Yura Lemberg-Lviv