“Усе почалося зі спостереження – за містом, архітектурою, деталями”, – розповідає авторка ініціативи “Рудименти Львова”, що досліджує українськомовні вивіски Львова радянського часу, Ярина Короткевич. В один момент вона зрозуміла, що все більше таких вивісок потрапляє в її поле зору і цю інформацію потрібно каталогізувати. Цікаво, що інших ресурсів чи блогів на таку тему не було. Після – у межах ініціативи загорілися також ідеєю відновлювати вивіски на вулицях міста. Зокрема, зараз шукають партнерів для того, аби врятувати історичну вивіску магазину “Електротовари” на вулиці Левицького, 26. 

URBIS AIR розпитав авторку, що для цього потрібно, а також про найнеочікуваніші знахідки серед вивісок, де їх найчастіше можна побачити і чому важливо зберігати.

Речі з історією

Сторінка проєкту під назвою “Рудименти Львова” з’явилася у січні 2024 року, хоча робити фото і записувати локації з давніми вивісками Ярина Короткевич почала ще влітку 2023-го. Каже, що чудовим прикладом для цього послугувала поїздка до Вроцлавської неонової галереї. Там у межах вуличного простору, на подвірʼї креативного хабу, зібрано близько 30-40 вивісок 1950-1960-х років. 

“Це дуже цікаві речі, що гарно та оригінально виглядають, а також витримані часом, і справді можуть називатися речами з історією”, – пояснює вона. 

Спочатку авторка прагнула розповідати про те цікаве, що віднаходила, а конкретна мета у проєкту зʼявилася вже згодом. За її словами, романтизувати радянську епоху не варто, але є сенс досліджувати вивіски саме з позиції урбаністичних студій – дізнаватися про міський спосіб життя, про те, що відкривали люди, а також з позиції міського, предметного чи рекламного дизайну. 

“Так, особливого розуміння я спершу не мала, але підозрювала, що рано чи пізно активізм станеться. А те, що зараз ми маємо ініціативу з реставрацією – це також не перший крок в цьому напрямку. Ми вже хотіли врятувати вивіску на вулиці Дорошенка, в ательє хутряних виробів. Знайома якось сказала мені, що там ремонт, і я кинулася шукати власницю, думала, можливо, вона захоче залишити вивіску для спадщини. Та вона вирішила тримати її в себе і не зрозуміла загалом, нащо мені ця вивіска… Але я поважаю таке рішення і, зрештою, це її власність. Справа у тому, що багато ось таких місць, як ательє, що ще з 1940 чи 1950-х років, зникає в нас на очах…” – додає Ярина Короткевич.

Нещодавно діяльністю ініціаторки проєкту зацікавилися і профільні управління міськради Львова. Тепер разом вони вже працюють над тим, аби створити механізми збереження таких вивісок. 

Де можна знайти найбільше вивісок, а також побачити найвищу

Загалом Ярині Короткевич вдалося зібрати орієнтовно 50 давніх вивісок. Найбільше їх саме в центральній частині міста або поблизу. Рекордсменом за кількістю є мікрорайон Підзамче – це швейна фабрика “Маяк”, лакофарбовий завод, науково-дослідні інститути, палац культури “Райдуга” тощо. У спальних районах таких вивісок менше, хоча є приклад перукарні на вулиці Патона. 

Чи не найбільше авторку вразила вивіска палацу культури імені Гната Хоткевича, що на вулиці Кушевича у Львові. 

“Хоча вона з 90-х років, але, по-перше, дуже масштабна, а, по-друге, наріжна – це два щити з написами, встановлені на куті. Окрім цього, має неон. Думаю, це також найвища вивіска і, якби вона світила, то було б помітніша, ніж Високий замок”, – зауважує вона. 

Уже зі слів працівників палацу Ярина Короткевич дізналася, що раніше в них був колега, який займався саме неоном. Зараз такого спеціаліста установа не має.

“На жаль, після його смерті обслуговування неону припинилося. Ніхто з працівників не знає, як цим користуватися… Я спершу думала: ну як, хіба ж нема електрика? Але коли підійшла ближче, роздивилась, то побачила, наскільки це сильна та складна конструкція. Для цього є ціла кімнатка з дротами та кнопками, страхувальними елементами”, – додає авторка проєкту.

Про порятунок вивісок та те, чому це важливо

Нині ж Ярина Короткевич займається пошуком партнерів для того, аби відновити історичну вивіску магазину “Електротовари” (головне фото). Магазин відкрили у 1972-му, а його вивіска, хоч і нетипова, але дуже впізнавана візитівка вулиці. Нині її стан, пояснює авторка ініціативи, викликає занепокоєння – поверхня літер осипається, подекуди є наскрізні діри. Будинок, на фасаді якого вона розміщена, має статус пам’ятки місцевого значення, тож було важливо дотримуватися законності процесу. Так, авторка “Рудиментів Львова” отримала дозвіл на реставрацію від управління охорони історичного середовища ЛМР.

“Звісно, реставрація вивіски – це прецедент, і не всі можуть відразу сприйняти цю ідею. Усе ж, на мою думку, така унікальна частина нашої матеріальної спадщини, як вивіски, може багато розповісти про побут та будні львів’ян як минулого, так і сьогодення. Якщо щось належить за часовими мірками радянському часу, це не варто одразу списувати, бо так ми відсікаємо свій український шрифтовий дизайн, історію художньої думки митців, дизайнерів, архітекторів минулої епохи. Круто, що у часі, коли російське домінувало у всьому, в публічному просторі ми мали дизайн та рекламу українською мовою”, – зазначає Ярина Короткевич.

Проєкт у цьому напрямку вже консультувала команда київського Благодійного фонду “Має значення” – організація, що займається відновленням історичних вивісок Києва 50-80-х років. Утім нещодавно фонд оголосив про припинення діяльності, тож від ідеї реставрації в Києві відмовились.

У червні команда дружніх до ініціативи архітекторів провела заміри об’єкта, фото- і відеофіксації. За попередніми підрахунками, роботи над львівськими “Електротоварами” можуть сягати 200 тис. гривень. Організатори вже ведуть перемовини із кількома львівськими реставраційними майстернями та обдумують різні варіанти здешевлення вартості робіт.

Додамо, що ж долучитися до партнерства можна, написавши на сторінку “Рудиментів Львова” у Інстаграмі або ж на електронну пошту Ярини Короткевич yaryna.kor@gmail.com. Окрім цього, авторка створила збір на реставрацію вивіски. Підтримати його можна за посиланням. 

Головне фото: Ярина Короткевич

Читайте також: