У конкурсі щодо громадського простору з памʼятником Євгенові Коновальцю перемогла команда під керівництвом Дмитра Сорокевича. У чому ж основна ідея і хіба може памʼятник бути таким, пояснює головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

1.В основі образу проєкту-переможця – відчинена зброярня! Зброя розібрана тими, хто пішов у бій!

Цей бій тривав у часи Коновальця, цей бій триває зараз і він буде тривати у майбутньому! Це памʼятник про боротьбу, яку не можна спинити, про вогонь, який запалив Коновалець і який має горіти все ясніше.

Так, це метафора для ідей Коновальця, його філософії і життя.Проходячи крізь зброярню виникатиме думка: “А чи я також став чи стала до бою?…”

2. На зброярні автори пропонують написати фразу Коновальця: “У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю.”

Виготовити скульптуру пропонують з переплавленого російського металобрухту, який ще недавно був військоговою технікою супостата і був перемелений на полі бою!

Я думаю, що насправді на цьому місці може бути майже кожна відома цитата Коновальця.

“Настане час, і не словами будемо з’ясовувати суть невмирущої ідеї.” Хіба ця фраза не була б такою ж влучною на символічній зброярні? Хіба зброярня – не найкращий символ і для гасла “Не ридать, а здобувать!”? Переконаний, що найкращий!

3. Серед 13 проектів, які надійшли на конкурс були найрізноманітніші підходи до вшанування Євгена Коновальця. Але саме переможці – єдині, хто запропонував чітко закарбувати настільки виражену ідею мобілізації, буквальний стимул до того, щоб брати в руки зброю і виборювати своє майбутнє, перемагаючи ворога.

4. Очевидно, що поставити пам’ятник на осі вулиці Коновальця поруч з найбільшим університетом є більш ніж логічно. Але це дуже складна просторова задача. Всі скульптури інших учасників, які були розміщені на траві чи на пагорбі буквально “поглинались” домінуванням університетських корпусів і сприймались не інакше ніж декоративні паркові елементи та скульптури університетського кампусу. Тільки переможці запропонували врізати в схил просторову “кишеню” і таким чином створити якісне візуальне тло. На фоні шуму трамваїв, вуличної інфраструктури, будівель всіх можливих стилів, це буде простір витонченої делікатності, чистих ліній і поруч з тим приголомшливого за своїм змістом скульптурного обʼєкту.

5. Чи може бути памʼятник без буквального зображення особи? Так, звісно! Згадайте хоча б центральний памʼятник Сполучених Штатів – монумент Джорджа Вашингтона. В памʼять про батька-засновника держави і головнокомандувача Континентальної армії поставили не антропоморфну скульптуру, а абстрактний обеліск.

Якщо говорити про видатні сучасні памʼятники найбільш визначним особистостям, то це ті мистецькі обʼєкти, які прямо торкаються людських сердець, адже передають сенси, транслюють живі ідеї, а не буквально зображують те чи інше обличчя з датами народження та смерті.

6. Чи справді памʼятник Коновальцю, споруджений за проєктом переможців обовʼязково не повинен містити буквального образу Євгена Коновальця? Ні, це не так! Вважаю, що важливо тут мати окрім памʼятника-метафори ще візуальний елемент, що передаватиме власне фізичний образ Коновальця. Проектуючи памʼятник команда архітекторів мала також кілька варіантів цієї ж скульптури але з делікатним зображенням Коновальця. При подачі проєкту зупинились на найбільш абстрактній версії. Далі розпочнеться етап розробки проєкту і на ньому, залучаючи фахові кола та представників ініціативної групи, архітектори напрацюють різні варіанти передачі візуального образу Коновальця. Разом оберемо найбільш коректний і виважений варіант.

7. Ба більше, це зафіксовано і у рекомендаціях журі конкурсу. В резолюційній частині протоколу журі дало п`ять основних рекомендацій для подальшого допрацювання проєкту. 1. Доповнити композицію зображенням Коновальця. 2. Зробити більше натяків на зброю всередині зброярні для того, аби метафора проглядалась максимально швидко. 3. Покращити доступність. 4. Максимально озеленити “врізану” кишеню – в`юнкі рослини, трава крізь мощення. Необхідно зберегти зелену оазу. 5. Використати шрифти Роберта Лісовського – сучасника Є. Коновальця, автора візуальної ідентичності ОУН.

8. Ця скульптура є співзвучною за формами цілому ряду сучасних пам`ятників у містах Західної Європи. Можна згадати і монумент голокосту в Болоньї, і памʼятник солдатам Першої світової у Баньській Бистриці в Словаччині. Ці два приклади також побудовані за принципом коридору поміж двох залізних матриць з чарунками. Схожа мова сучасної скульптури передає різні смисли в кожному окремому випадку.

9. Якщо ж наводити приклад памʼятника конкретній історичній особистості, то мені такий підхід дуже співзвучний з памʼятником Франсеску Масії – це головний памʼятник Барселони, який знаходиться на центральній площі міста (Plaça de Catalunya).

Франсеск Масія був іспанським військовим діячем і президентом Каталонії. Він підіймав повстання проти диктатури і проголошував незалежність Каталонської Республіки у 1920-тих – 1930-тих. Абстрактний пам`ятник 1991 року складається з маршів бетонних сходів і символізує історію Каталонії, яка вибудовується день за днем. Невеликий бюст у куточку – мінімальне зображення самого Масії. Зброярня на памʼятнику Коновальцю також скорочується сходинками у небо. Там зверху зброю взяли ті, кого вже з нами немає, хто з цією зброєю віддав своє життя за Україну.

10. Чув думку, що пам’ятник має промовляти до всіх поколінь. Частково погоджуюсь з цим. Але в даному місці поруч з університетом, мабуть, найважливіше говорити мовою молодих, зачепити саме їх. Переконаний, що це буде місце мотивації і натхнення для прийдешніх поколінь українців, місце, де молодь буде знаходити себе, відчувати чіткий вектор руху у боротьбі за українську націю.

“Говорити треба…до тих, що хочуть чогось навчитися, хочуть набути знання, а не до тих, які вважають, що вони вже знання мають і можуть давати іншим лекції” (Євген Коновалець).

Ус фото – sз Fb-сторінки Антона Коломєйцева